9–10 липня 2026 року в Ханчжоу відбувся 10-й China Pesticide Exporting Workshop (CPEW), де учасники з понад 20 країн обговорювали патентні «обвали», реєстраційні бар’єри та нові технологічні напрями — від AI-дизайну молекул до РНК-біопестицидів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
9–10 липня 2026 року в Ханчжоу пройшов Lansheng·2026 China Pesticide Exporting Workshop (CPEW), який AgroPages проводить десятий рік поспіль. За даними організаторів, за два дні подію відвідали понад 500 делегатів із більш ніж 20 країн і регіонів, а програма включала понад 30 виступів — від R&D-менеджерів міжнародних компаній до представників лабораторій, консалтингу, регуляторних сервісів і практиків із Індії, Бразилії, Парагваю та Канади.
Ключовою подією другого дня став запуск ініціативи, яку на майданчику CPEW назвали «першим роком глобальної експансії інноваційних пестицидів» китайського походження. У матеріалі AgroPages це подано як сигнал про перехід частини розробок із R&D-пайплайнів у зареєстровані та комерціалізовані продукти на зовнішніх ринках.
Патентні закінчення та перерозподіл ринку
Окремий блок дискусій стосувався того, як закінчення патентного захисту впливає на ціноутворення та ланцюги постачання. У доповіді CEO AgroPages Еви Ху (Eva Hoo) на прикладі хлорантраніліпролу FMC наголошувалося, що завершення патенту не гарантує автоматичного «переходу» ринку до нових гравців. Також у її огляді згадано аналіз 62 сполук, що втрачають патентний захист у 2022–2031 роках, із висновком про те, що переговорна сила часто концентрується у постачальників ключових інтермедіатів.
За оцінкою S&P Global (Crop Science team), глобальний ринок crop science у 2025 році сягнув близько 150 млрд дол. США, з яких традиційні агрохімікати — приблизно 74 млрд дол. США. У цьому ж огляді зазначено, що генерики становлять 84% світової ринкової вартості, а також згадано про відкликання ЄС проєкту Sustainable Use Regulation (SUR) як сигнал переходу від «загальних» цілей скорочення до оцінки «в кожному випадку».
ЄС: дорожчі досьє та довші строки
Президентка European Crop Care Association (ECCA) Моніка Тейшейра (Monica Teixeira) у своєму виступі акцентувала на зростанні вартості досьє для поновлення діючих речовин у ЄС: за її словами, за десятиліття витрати зросли у 25 разів. Також вона вказала на розтягування строків розгляду з нормативних трьох років до 8–11 років і на те, що щороку схвалюють лише одну-дві нові діючі речовини. Як практичну рекомендацію для роботи на європейському ринку після завершення патентів вона назвала створення спеціалізованих «task force» для розподілу витрат і ризиків із партнерами, які добре розуміють регуляторну систему ЄС.
Технологічні треки: AI-дизайн молекул, нові гербіциди та РНК-біопестициди
У технологічній частині програми прозвучали приклади як цифрових підходів до пошуку діючих речовин, так і нових класів/форматів продуктів.
- Представниця Bayer (Rachel Rama) презентувала CropKey (третя ітерація) як AI-платформу, що змінює логіку «спочатку синтез — потім скринінг» на «спочатку визначення мішені — потім дизайн молекули». У матеріалі зазначено, що близько 80% відповідної R&D-роботи було б неможливим ще п’ять років тому.
- Представник BASF (Lu Yuejian) на прикладі мефентрифлуконазолу (mefentrifluconazole) говорив про роль структурних інновацій у поєднанні задач резистентності, безпеки та ризиків ендокринної дії, а також підкреслював значення формуляційних технологій і lifecycle management.
- У доповіді CAC Nantong Chemical описано шлях інсектициду cyproflanilide («Lingqiao») від старту проєкту у 2016 році до реєстрації в Китаї у 2025-му, а також згадано угоди з Syngenta та UPL і застосування на практиці в Китаї, Парагваї та Камбоджі. Серед бар’єрів для виходу на зовнішні ринки названо обмежене прийняття китайських польових даних — «лише приблизно у 30% ринків», а також високу вартість і тривалість підготовки досьє за стандартами OECD.
- KingAgroot CropScience повідомила про розробки HPPD-інгібіторів (cypyrafluone та flusulfinam), які, за словами компанії, долали сильну резистентність у Japanese foxtail у пшениці та barnyard grass у рисових системах басейну Янцзи. Також згадано розробку PPO-інгібіторного гербіциду в парі з трансгенним trait system і новий фунгіцид із новим механізмом дії.
- Nantong Jiangshan Agrochemical & Chemical представила isoxafenacil як неселективний PPO-інгібіторний гербіцид із заявленими характеристиками низької токсичності, низької леткості та стійкості до зносу (drift resistance). У матеріалі також зазначено, що швидкість дії — між гліфосатом і паракватом, а при бакових сумішах із гліфосатом описано синергічний ефект. Зареєстрований продукт «Saiku», за даними доповіді, застосовують у несільськогосподарських зонах і в цитрусових; перша черга виробництва завершена, планується розширення, а партнерство із Syngenta в Південно-Східній Азії названо таким, що «набирає реальної динаміки».
- AgroSynx розповіла про РНК-біопестициди та зазначила, що перший у країні РНК-пестицид проти вірусу тютюнової мозаїки зареєстрували цього року, що зробило Китай «другою країною після США», яка комерціалізувала технологію. Окремо описано «self-folding RNA nanoparticle» підхід: довгі дволанцюгові РНК перебудовують у компактні функціональні молекули; у матеріалі заявлено подвоєння тривалості ефективності при листковому внесенні до понад 10 днів і зниження off-target ризиків «за дизайном».
Регуляторика та IP: експортні реєстрації, PFAS і «довгі хвости» патентів
Учасники неодноразово поверталися до теми комплаєнсу — як у частині реєстрацій, так і в частині інтелектуальної власності.
- Представник ICAMA (Institute for the Control of Agrochemicals, Ministry of Agriculture) Чжан Вей (Zhang Wei) пояснив нову політику «EX Registration» для експортних пестицидів, яка, за його словами, діє з 14 травня 2026 року. У матеріалі зазначено, що вона скасовує попередню «монополію першого реєстранта» та обмеження щодо формуляцій, дозволяючи адаптувати вміст і формуляцію під закордонні замовлення в межах визначеного шестимісячного розгляду.
- REACH24H Consulting Group (Chasel Huang) звернула увагу на розвиток теми PFAS, зокрема на намір ЄС перекласифікувати трифторооцтову кислоту (trifluoroacetic acid) у більш жорстку категорію токсичності — як фактор, що може суттєво вплинути на реєстрації фторованих пестицидів. Рекомендація — закладати оцінку safety data на ранніх етапах R&D.
- Юрист Xu Lei (Yinke Law Firm) на прикладах fluxapyroxad і pyroxasulfone наголошував, що після завершення «ядра» патенту можуть діяти патенти на інтермедіати, процеси та кристалічні форми. У матеріалі наведено приклад: патент fluxapyroxad у Тайвані (Китай) діє до 2030 року; також згадано, що патент на інтермедіат pyroxasulfone вже став причиною кількох внутрішніх судових спорів. Серед ризиків для експортерів він назвав offers-for-sale, неконтрольовані зразки та «захоплення» торговельних марок (trademark squatting), а також підкреслив важливість патентних пошуків і due diligence по всьому ланцюгу.
- Eurofins Agroscience Services (Dr. Christoph Grondal) описала підхід «one scientific core, multiple regulatory pathways»: формувати з початку проєкту один міцний базовий пакет даних, який потім адаптується під вимоги різних регіонів, щоб скорочувати витрати та строки реєстрації.
Що це означає для агробізнесу
Для фермерів і дистриб’юторів такі дискусії важливі насамперед через практичні наслідки: які нові механізми дії та формати продуктів можуть з’являтися на ринках, як швидко вони проходять реєстрацію, і які обмеження (дані випробувань, вимоги OECD, регуляторні зміни в ЄС, патентні «хвости») можуть впливати на доступність і ціну. Окремо учасники підкреслювали роль формуляцій і локальної роботи «в полі» як факторів, що визначають успіх продукту не менше, ніж сама діюча речовина.
У програмі також звучали приклади з ключових ринків зростання — зокрема Бразилії (де, за словами спікерів, вихід часто починають із сої), Парагваю (як логістично-податкового «входу» до Mercosur) та Канади (де важливі строки реєстрації через один посівний «вікно» на рік). Усі ці кейси зводилися до одного: глобальна експансія в агрохімії дедалі більше залежить від даних, регуляторики, IP-стратегії та здатності працювати з каналом збуту, а не лише від виробничої собівартості.