Вирощування багаторічних трав на занедбаних землях має потенціал для протидії негативним наслідкам змін клімату, завдяки використанню більшої кількості біопалива.
Про це йдеться у спецпроекті «Фермерський огляд світової преси», пише Kurkul.com.
Як свідчать результати роботи дослідницької групи з Норвезького університету науки і технологій (NTNU), збільшення використання біопалива важливою частиною рішення щодо зменшення викидів CO2. Але виробництво рослин для біопалива потребує певних компромісів.
«Ми можемо вирощувати багаторічні трави в районах, які донедавна використовувались для вирощування сільгоспкультур, та більше не використовуються для цієї мети», — пояснив Ян Сандстад Несс, кандидат наук в Програмі промислової екології в NTNU.
Ці ділянки, як правило, залишаються оброблюваними та здебільшого вже долучені до інфраструктури фермерських господарств і близькі до ринків збуту.
Дикі території, очищені для вирощування біопалива, також можуть зашкодити біорізноманіттю та природі конкретного регіону загалом. У багатьох з розглянутих дослідниками сценаріїв виробництво біопалива не конкуруватиме з виробництвом продовольства, або природою, а замість цього буде використовувати орні землі, які були покинуті у зв’язку з більш ефективним виробництвом тощо.
До цього часу ніхто не розрахував обсяги площ, доступних для цього виду обробітку трави. Ян Сандстад Несс та його колеги, професор Франческо Керубіні та дослідник Отавіо Кавалетт, вивчали це питання, досліджуючи супутникові знімки з усього світу.
«Ми виявили 83 млн га, які донедавна використовувались для виробництва сільгосппродукції, але зараз не використовуються», — сказав Ян Сандстад Несс.
Ця територія дорівнює площі Швеції та Норвегії разом взятих включно зі Шпіцбергеном. Це 5% площі, яка зараз використовується для виробництва харчових продуктів у всьому світі. Дослідницька група вважає, що більшість із цих територій можна використовувати для вирощування багаторічних трав для отримання біопалива, замість того, щоб залишати їх невикористаними людьми.
«Виробництво біопалива на занедбаних посівах може забезпечити енергетичний еквівалент від 6 до 39 ексаджоулів щороку. Це від 11 до 68% сучасних потреб у біоенергетиці та від 2 до 47% виробництва біопалива, необхідного в 2050 р., з урахуванням припущення, що ми обмежуємо глобальне підвищення температури до 1,5 °C», — зазначає Отавіо Кавалетт.