Названо переваги та недоліки підщеп для сливової групи

  • Коментарі запису:0 Коментарів | 
  • Переглядів: 7
Ви зараз переглядаєте Названо переваги та недоліки підщеп для сливової групи

Найбільш розповсюдженими підщепами сливової групи плодових дерев є алича, абрикоса, мигдаль. Перша – найбільш технологічна, друга – засухостійка. Сливу, персик та вишню повстисту використовують рідше, хоч і вони мають свої переваги.

Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи». 

«Основною підщепою чисельної сливової групи є алича (Рrunus cerasifera Ehrh.), яка має низку синонімів: міроболан, алича розлога, ткемалі. Дика алича трапляється на всій території України, особливе різноманіття форм – на Півдні. Порівнюючи з іншими насіннєвими підщепами, алича є високотехнологічною у шкілці сіянців, – зазначає авторка статті – Наталія Шевчук з Національного університету біоресурсів і природокористування України. – Її насіння добре проростає, сіянці інтенсивно ростуть, отриманий матеріал є вирівняним. Для підщеп варто обирати місцеві форми аличі, яким властива достатня для конкретного регіону морозо- та посухостійкість, а також урожайність, схожість насіння, однорідність сіянців. Основний недолік аличі як підщепи проявляється в саду, де вона часто утворює численну кореневу парость, яку доводиться регулярно видаляти. Щоб мінімізувати цей недолік, підщепи слід окулірувати в кореневу шийку».

У публікації зазначається, що ще однією поширеною насіннєвою підщепою сливової групи є абрикоса звичайна (Аrmeniaca vulgaris L.). 

«В Україні зростають різноманітні напівкультурні форми абрикоси – жерделі, серед яких неважко вибрати стійкі до хвороб, врожайні, з високою схожістю насіння, – йдеться у статті. – Коренева система абрикоси проникає глибоко в ґрунт, завдяки цьому дерева міцно тримаються в ґрунті й мають доступ до вологи й поживних речовин. Сіянці абрикоси не утворюють кореневої парості, їх окулірувати зручніше, ніж аличеві. Недоліки абрикоси-підщепи — сильний ріст дерев і погана сумісність із деякими сортами». 

Також додається, що найпоширенішою підщепою персика в регіонах його промислового вирощування є відібрані форми мигдалю, які забезпечують щепленим деревам стійкість до посухи й умісту карбонатів у ґрунті. Інші насіннєві підщепи сливової групи – сіянці сортів сливи, персика, вишні повстистої використовують рідше, хоч і вони мають свої переваги.

agro-business

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь