Незважаючи на чинне мито на експорт насіння соняшнику (20%, але не менше 100 євро за тонну), з Казахстану досить активно вивозять олійну. Як повідомили АПК-Інформ у Національній асоціації переробників олійних культур (НАПОК), з початку поточного 2023/24 МР в середньому за місяць з Казахстану вивозиться близько 20 тис. тонн насіння соняшнику та ядра, що в результаті може відповідати щорічному обсягу вивезення соняшнику з республіки.
Згідно з даними офіційної статистики, у листопаді 2023 р. з Казахстану експортували близько 26 тис. тонн насіння соняшника, що стало найвищим показником з лютого 2023 р., коли було введено мито.
«Незважаючи на ситуацію з нестачею соняшнику на внутрішньому ринку, яка цього року посилилася негативним впливом кліматичних умов як у вегетаційний період, так і в період збиральних робіт, періодично спливають пропозиції щодо скасування експортного мита, яке у 2,5 раза менше порівняно з російським. Тим більше, що вологий і неякісний соняшник неможливо відправити на експорт, поки не приведеш до потрібних кондицій. А такі викиди, з боку окремих зацікавлених осіб, є лише засобом для лобіювання особистих планів, при цьому ставиться під загрозу продовольча безпека країни і відсутня відповідальність за результати запропонованих заходів», – наголосили в НАПОК.
За словами виробників олії, недобросовісні трейдери зіштовхують лобами фермерів та переробників, публікуючи дезінформацію про стан справ у олійно-жировій галузі.
Так, твердження про те, що в Казахстані знизилися закупівельні ціни на соняшник через запровадження експортного мита, в НАПОК називають хибним.
«Нерозвинена внутрішня переробна галузь не дозволяє вирішити проблеми зі збутом зернових культур цього сезону. Наприклад, щодо пшениці та кукурудзи немає реалізації як в експортному напрямку (хоч і немає жодного мита), так і на внутрішньому ринку. Зернотрейдерам зручно пов’язувати зниження цін на соняшник із запровадженням експортного мита, але ціни у 2023 році значно знизилися практично по всіх сільгоспкультурах – як зернових, так і олійних: пшениця, кукурудза, гречка, сафлор, бавовна, ріпак, льон», – розповіли в Асоціації.
У НАПОК нагадали, що минулого сезону вдалося досягти збільшення виробництва соняшникової олії: за підсумками 2022/23 МР виробництво нерафінованої соняшникової олії становило 417,6 тисячі тонн (+50% порівняно з минулим сезоном). Також збільшилося виробництво рафінованої соняшникової олії на 4% порівняно з сезоном-2021/22, до 145,3 тис. тонн. Крім того, зафіксовано скорочення імпорту бутильованої олії на 11,3%, до 39,7 тис. тонн. Експорт соняшникової олії у 2022/23 МР збільшився на 77%, до 310,6 тис. тонн.
За оцінкою НАПОК, у 2022/23 МР в Казахстані було перероблено понад 1 млн тонн олійного насіння, причому понад 82% – це вітчизняний соняшник, частка якого була б ще більшою, якби його не вивозили з країни.
Джерело:
apk-inform.com