Фото: із відкритих джерел
Розсадник Brabant Plant у Північному Брабанті дедалі частіше запускає біологічний захист профілактично — з ранніх фаз вирощування розсади. Паралельно компанія разом із Handelsonderneming Klep у кліматичних камерах вивчає дію 16 біостимуляторів на компактність і «внутрішню» стійкість рослин.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Все більше виробників починають вносити ентомофагів і хижих кліщів профілактично — ще на ранніх етапах вирощування. У цьому тренді нідерландський розсадник Brabant Plant (між селами Haarsteeg і Vlijmen, провінція Північний Брабант) тестує, що може дати повністю «резильєнтний» підхід до розмноження та дорощування розсади.
Поштовхом стала практична потреба клієнта: кілька років тому один із виробників огірка звернувся з проханням постачати молоді рослини без застосування інсектицидів. Причина — залишки хімічних ЗЗР можуть заважати формуванню популяцій корисних комах, які виробник запускає на початку циклу вирощування.
Як працює «резильєнтне» розмноження
Brabant Plant погодився відпрацювати підхід разом із господарством Maatschap Hendrickx-Oostvogels. Згодом практика поширилася й на інші культури. У сегменті розсади овочів холодного сезону стратегію вже впровадили у великих масштабах: за рахунок «ретельно спроєктованої біологічної програми» розсадник заявляє, що може постачати матеріал без попелиці, забезпечуючи виробникам «чистий старт».
Асистент спеціаліста з культури Rowin Hartman Kok, який регулярно проводить скаутинг на наявність шкідників і корисних організмів, зазначає, що біоагентів випускають щотижня. За його словами, наявність рухливих корисних комах у посівах є для нього індикатором, що система працює.
«Постійна армія» ентомофагів і фокус на ранніх фазах
Ключовий елемент підходу для Maatschap Hendrickx-Oostvogels — підтримання у культурі «standing army» (постійної присутності) біологічних агентів контролю. У Brabant Plant також оцінюють, що може дати резильєнтний підхід у розмноженні плодових овочів для інших зацікавлених клієнтів, а в перспективі — і поєднання з біостимуляторами.
У тепличних відділеннях розсадника корисних організмів запускають дуже рано. Зокрема, у розсаді огірка перші біоагенти вносять одразу після появи сім’ядоль. Rowin зазначає, що хижі кліщі, випущені на цій стадії, зберігаються на рослині «зверху донизу» навіть на момент відвантаження.
Моніторинг і «структуроване навчання» в теплицях
Brabant Plant має 12 га тепличних площ. Основний напрям — розсада теплосезонних плодових овочів, окремо є 1 га під овочі холодного сезону. Уся локація оснащена LED-освітленням, майже всюди встановлені протикомахові сітки; виняток — теплиця з холодносезонними овочами, де рішення про відсутність сітки пов’язують із вибором підходів до керування мікрокліматом. Відокремленість теплиць від інших виробництв у компанії розглядають як перевагу з точки зору зниження інфекційного тиску.
Для контролю шкідників використовують клейові пастки. У відділенні, де салат вирощують у ящиках на підлозі, пастки розміщують високо над культурою — це один із експериментів, спрямований на відстеження «прильоту» комах ззовні. У матеріалі підкреслюється, що зміни супроводжують системним збором даних.
Три підходи клієнтів до захисту розсади
Керівник вирощування Brabant Plant Alex Hogervorst описує три типи клієнтів із різними очікуваннями:
- частина виробників не хоче біологічного контролю на етапі розмноження — для них у розсаднику застосовують хімічні ЗЗР;
- інша група довіряє протоколу розсадника — у таких схемах роль біоконтролю зростає;
- третя група (зокрема Maatschap Hendrickx-Oostvogels) просить вирощувати сильну, «чисту» та резильєнтну розсаду зі «standing army» біоагентів і без хімічних залишків; у цьому випадку біоагентів випускають до дня перед відвантаженням.
Chrysopa проти попелиці та машина для внесення яєць
У розсаді салату серед ранніх випусків згадується Chrysopa (златоглазка), яку використовують для контролю попелиці. За словами радника із захисту рослин Handelsonderneming Klep Hans Timmermans, у компанії розробили машину для внесення яєць Chrysopa; демонстраційну версію планують найближчим часом випробувати у виробника, який є клієнтом і Klep, і Brabant Plant.
Заявлена мета машини — рівномірно розподіляти яйця по культурі без пошкоджень. Для цього, як пояснює Hans, використовують воду зі «специфічною формуляцією», щоб яйця не осідали одразу на дно бака.
Біостимулятори: 16 варіантів у кліматичних камерах
Паралельно з оптимізацією біоконтролю Brabant Plant разом із Handelsonderneming Klep досліджує біостимулятори. Alex Hogervorst підтверджує, що випробування проводять у кліматичних камерах Klep в Etten-Leur. Загалом вивчають 16 типів біостимуляторів — з фокусом на вплив на компактність рослин і на те, чи можуть ці продукти «підсилювати рослину зсередини» для підвищення стійкості, зокрема проти кореневих хвороб.
Що це дає виробникам: спостереження з огірка та салату
У матеріалі наводяться приклади з розмноження салату та огірка, де рослини, вирощені без хімічних ЗЗР, демонстрували нижчий тиск шкідників. Hans Timmermans зазначає, що цього року фіксували тиск попелиці — інколи рахували 20–25 попелиць на клейовій пастці, але на рослинах салату їх не знаходили. Для огірка проблемою цього сезону були трипси; за словами Hans, рослини, вирощені з використанням біологічних агентів, виявилися «чистішими», ніж ті, що отримували хімічний захист.
«Питання не в тому, чи потрібно переходити, а коли», — наголошує Alex Hogervorst, коментуючи рух у бік вирощування з якомога меншим використанням хімічних ЗЗР.
Окремо в Brabant Plant відзначають організаційний аспект: випуски біоагентів, за словами Alex, простіше планувати, ніж обробки, особливо коли розсадник одночасно веде кілька культур із різними графіками.
Зворотний зв’язок і подальше налаштування програм
Розсадник планує оцінити досвід клієнтів наприкінці сезону вирощування у відкритому ґрунті. У компанії кажуть, що скарг від виробників не отримували, але заохочують зворотний зв’язок, щоб точніше налаштовувати програми біоконтролю. Також у матеріалі зазначено, що раніше поєднання біологічного підходу з хімічними внесеннями було складним.
У кінці публікації згадується, що в теплицях під час спеки хижим кліщам інколи важко, а в холодні періоди складніше забезпечити добре «приживлення» біоагентів. Водночас зазначається, що постійно з’являються нові біологічні агенти, які краще працюють за нижчих температур.