Фото: із відкритих джерел
Огіркове господарство Solbergs Gartneri у Норвегії перейшло на рідкий кальцієвий нітрат, який виробляють із повітря, води та відновлюваної електроенергії за допомогою плазмової технології. У господарстві розглядають можливість встановити власну установку, щоб використовувати також залишкове тепло процесу для обігріву теплиць.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Огіркове господарство Solbergs Gartneri (Веттре, Норвегія) у сезоні розширило використання локально виробленого «безвикопного» рідкого кальцієвого нітрату та повністю замінило ним водорозчинний кальцієвий нітрат, який застосовувало раніше. Добриво виготовляють із відновлюваної електроенергії, повітря та води за допомогою плазмової технології, яку розробила та постачає N2 Applied.
У Solbergs Gartneri огірки вирощують на площі 12 500 м². Перші випробування нового продукту почали наприкінці минулого сезону в невеликому масштабі, після чого застосування розширили.
За словами власника господарства Крістіана Солберга, співпраця з виробником технології для них — це не лише про постачання добрив. У перспективі в теплиці розглядають встановлення власного виробничого майданчика, щоб використовувати залишкове тепло як побічний продукт плазмового процесу для потреб тепличного комплексу.
Енергоефективність як частина стратегії
Господарство позиціонує перехід на локальне виробництво добрив як елемент ширшої стратегії зі зниження енерговитрат на одиницю продукції та зменшення залежності від викопного палива й імпортних ресурсів. Крістіан Солберг зазначає, що в теплиці не використовують зовнішнє постачання CO2 або газову інфраструктуру, а натомість працюють із системами осушення на базі теплових насосів, буферними ємностями, LED-освітленням і додатковими екранами.
За 12–15 років, за даними господарства, енергоспоживання на один огірок зменшили приблизно вдвічі. Водночас виробництво в зимові місяці зросло — саме тоді потреба в опаленні найвища. Серед упроваджених рішень згадуються теплообмінник Van Dijk AVS та система OptiDry від Bosman Van Zaal.
Технічні характеристики та параметри
- Сировина та енергія процесу: повітря, вода та відновлювана електроенергія; застосовується плазмова технологія.
- Технологічний ланцюжок: плазма використовується для отримання азотної кислоти з повітря, електроенергії та води; далі азотну кислоту перетворюють на рідкий кальцієвий нітрат.
- Формат продукту: рідкий; заявлено, що він розрахований на системи фертигації.
- Поживні елементи: забезпечує нітратний азот і кальцій; зазначено високе співвідношення кальцію до азоту.
- Залишкове тепло: за даними N2 Applied, температура залишкового тепла процесу становить 70–80°C, що робить його придатним для тепличного опалення.
- Амоній у рецептурі: у формуляції рідкого кальцієвого нітрату амоній відсутній; у теплиці амонійним джерелом залишився амонійний нітрат, що, за словами виробника, дає змогу точніше керувати рецептом живлення.
Керування pH і робота з фертигацією
Окремо в господарстві звертають увагу на відсутність амонію в новому продукті порівняно з традиційними водорозчинними кальцієвими нітратами. Це, за словами Крістіана Солберга, дає додатковий інструмент для коригування живлення: спостерігаючи зниження pH у матах, він може індивідуально зменшувати внесення амонію.
Також зазначається практичний аспект рідкої форми: у Норвегії тепличні виробники часто самостійно змішують водорозчинні добрива, а рідкий формат спрощує роботу та зменшує ризики проблем із забиванням фільтрів.
Децентралізоване виробництво та залежність від енергоринку
У N2 Applied описують підхід як децентралізоване виробництво добрив, прив’язане до тепличних регіонів, щоб скорочувати логістику та знижувати залежність від довгих ланцюгів постачання й імпорту. Компанія також наголошує, що електрифікований процес може швидко адаптуватися до доступності електроенергії та працювати переривчасто — із швидким запуском і зупинкою — що теоретично дозволяє виробляти в періоди нижчих цін або високої доступності відновлюваної генерації.
Водночас у матеріалі зазначено, що наразі локально вироблений плазмовим методом продукт залишається дещо дорожчим за традиційні альтернативи. Серед причин названо позиціонування як «високоякісного» добрива та додаткові характеристики, пов’язані зі сталим виробництвом.
«Зрештою ми хочемо встановити власну установку з виробництва добрив тут, на майданчику, щоб використовувати залишкове тепло як побічний продукт плазмового процесу в наших теплицях», — пояснив Крістіан Солберг.
«Тепер у нас більше контролю над тим, чи хочемо ми додавати амоній чи ні», — зазначив він, коментуючи можливість точніше коригувати рецепт живлення.