Отримати грант від міжнародної організації приємно, але треба відразу відкласти 23% на податки і не витрачати всю суму на проєкт. Експертка Ольга Іванків розповіла про особливості оподаткування міжнародних грантів та пояснила, чим вони кардинально відрізняються від фінансування від українських фондів. Про це йдеться в публікації «Оподаткування грантів: що потрібно знати кожному фермеру».
Читай нас також у Viber та Telegram.
Іванків почала з головної відмінності: іноземні організації не є податковими агентами України. Що це означає? На відміну від українських фондів, які самі утримують і перераховують податки до бюджету, міжнародні донори цього робити не можуть і не мають права. У них немає таких повноважень та зобов’язань перед українською податковою системою.
«Іноземні організації не можуть утримувати та перечисляти податки за отримувачів грантів. У цьому випадку вся відповідальність лежить на самому грантоотримувачі», — пояснила експертка.
А от ставка оподаткування залишається тією самою. «Міжнародні гранти оподатковуються в нашій країні за загальною ставкою 18% плюс 5%», — зазначила Іванків. Жодних пільг від того, хто саме надає кошти — європейський фонд чи американська організація — не передбачено. Виняток становлять лише бюджетні гранти, але це окрема історія.
Тепер про те, що конкретно має зробити фермер-ФОП, який отримав грант від міжнародної організації.
- По-перше, самостійно нарахувати податки: 18% ПДФО від суми гранту і 5% військового збору також від повної суми.
- По-друге, сплатити ці податки до бюджету у встановлені законодавством терміни.
- По-третє, подати річну декларацію про майновий стан та доходи, де вказати суму отриманого гранту, а також розраховані та сплачені податки.
Ольга Іванків навела наочний приклад з цифрами. Припустимо, міжнародна організація перерахувала грант на суму 100 тисяч гривень. На відміну від гранту від українського фонду, ФОП отримує на рахунок повну суму — усі 100 тисяч гривень. Нічого ніхто не утримує. Гроші цілком ваші.
Але розслаблятися рано. Тепер фермер сам має розрахувати: ПДФО становить 100 тисяч помножити на 18%, тобто 18 тисяч гривень. Військовий збір — 100 тисяч помножити на 5%, це 5 тисяч гривень. Разом до бюджету необхідно сплатити 23 тисячі. А для використання безпосередньо в проєкті залишається 77 тисяч гривень.
«На відміну від грантів від резидентів, тут фермер отримує повну суму на рахунок. Але це не означає, що всі гроші можна витратити на проєкт», — застерегла експертка.
Іванків детально пояснила, як правильно планувати бюджет у такій ситуації. Є два підходи.
Перший варіант — закласти в бюджет проєкту 100 тисяч гривень витрат плюс окремою статтею 23 тисячі гривень на податки. Тоді загальна сума гранту має становити 123 тисячі. Але не всі донори погоджуються на таке.
Другий варіант — планувати витрати на проєкт лише на 77 тисяч гривень, чітко розуміючи, що 23% від загальної суми гранту автоматично піде на податки. Просити грант на 100 тисяч, отримати всю суму, відразу відкласти 23 тисячі на податки, а з рештою працювати.
«Важливо одразу зарезервувати кошти на сплату податків і не витратити всю суму гранту на проєкт, інакше податки доведеться платити з власних коштів», — наголосила Ольга Іванків. Вона розповіла, що бачила безліч випадків, коли фермери витрачали всі грантові гроші на обладнання, матеріали, роботи, а потім хапалися за голову: де взяти 23 тисячі на податки?
Експертка також торкнулася ситуації з юридичними особами на загальній системі оподаткування.
Там механізм складніший і потребує детального аналізу з бухгалтером. Загальний принцип такий: грантові кошти вважаються цільовим фінансуванням, тому доходи мають дорівнювати витратам. У результаті додаткового податкового зобов’язання не виникає, але всі операції треба правильно відобразити в звітності.
Підсумовуючи, Іванків наголосила: міжнародні гранти — це чудова можливість для розвитку, але треба грамотно планувати бюджет. Головна помилка — думати, що вся сума гранту є вільними грошима для проєкту. Ні, 23% завжди належать державі, і про це треба пам’ятати з першого дня.
Перегляди: 2