Господарство утримує понад 7 тис. перепілок техаської породи. Фото: з відкритих джерел.
Про економіку перепелиної ферми «ПерепілочкаBRO» у Брониці на Волині розповів її власник Віктор Пермяков в інтерв’ю AgroPortal. Спеціалізований корм для перепілок у відомих виробників, за його словами, коштує близько 24 грн/кг, тоді як власного виробництва обходиться приблизно в 15 грн/кг. Господарство споживає 3,5–3,7 т корму на місяць, тож, за розрахунками редакції, перехід на власні корми дає економію близько 32 тис. грн щомісяця, або майже 400 тис. грн на рік.
Можливість виробляти корми самостійно дає земля: у власності родини 12 га пайової землі, ще близько 40 га господарство орендує. Це водночас скорочує логістичне плече, бо раніше і продукцію, і корми доводилося закуповувати в різних виробників.
Саму ферму ветеран заснував після поранення у 2023 році — спершу вирощував перепілок для власної родини під час реабілітації. Сьогодні тут утримують понад 7 тис. голів техаської породи, а виробничий цикл чітко поділений: 16 днів інкубації, потім окреме приміщення для молодняку до 35-го дня, а з 36-го дня птиця починає нестися. Утримувати перепілку довше ніж 4–5 місяців у господарстві вважають недоцільним, оптимальна вага тушки — 270–370 г. Грантове фінансування свого часу спрямували на обладнання: годівниці, клітки, інкубатор, машину для чищення яєць, вентиляцію та клімат-контроль. Суми й назви програми не наводять.
Межа масштабу видно на експорті
Вирощування перепілок — лише частина моделі. На фермі виготовляють майонез на перепелиних яйцях, паштети, запіканки й рулети, мариновані та копчені яйця й тушки, розвивають лінію напівфабрикатів і сублімовану продукцію, а в планах — яєчний порошок. Продукцію беруть кілька великих торгівельних мереж і локальні магазини, причому, за оцінкою власника, ферма не покриває й 20% того обсягу, який мережі готові купувати.
Попит є і за кордоном: були пропозиції від партнерів із Литви та інших країн Балтії, а також від представників німецького супермаркету, який навіть надсилав делегацію на ферму. Але сам виробник оцінює ситуацію тверезо: навіть із повністю закритим циклом вирощування й перероблювання нинішніх потужностей для європейського ринку недостатньо, і везти туди 200–500 кг перепелиного м’яса сенсу немає.
Це той самий бар’єр, через який мале виробництво не виграє від торгівельних режимів: ЄС наразі не готовий переглядати квоти на українську аграрну продукцію, але для ферм такого масштабу питання впирається не в квоти, а у власні обсяги. Тому наступний крок тут внутрішній: потужності дозволяють утримувати 9–10 тис. перепілок, а до кінця року планують звести ще один пташник орієнтовно на 12–15 тис. голів. Наразі ферма забезпечує роботою шістьох працівників.