За період воєнного стану структура кредитування програми «Доступні кредити 5-7-9%» відобразила істинні потреби аграрного сектору. Переробні підприємства залучили значно більше коштів, ніж безпосередні виробники, що вказує на інвестиційні пріоритети в умовах військових дій та реконструкції економіки.

Масштаби кредитування: цифри та порівняння

Станом на 13 липня 2026 року дані Міністерства фінансів показують суттєву диспропорцію у розподілі пільгових кредитів. Підприємства переробки сільськогосподарської продукції залучили 85,25 млрд грн, тоді як безпосередні аграрії отримали лише 57,49 млрд грн — різниця становить 28 млрд гривень на користь переробки.

Це робить переробну галузь третім найбільшим напрямом фінансування в програмі, поступившись лише кредитуванню в зонах високого воєнного ризику та фінансуванню оборотного капіталу.

Структура портфеля програми 5-7-9%

Напрям кредитування	Обсяг (млрд грн)
Зона високого воєнного ризику	90,02
Оборотний капітал	89,53
Переробка сільгосппродукції	85,25
Інвестиційні цілі	70,84
Сільськогосподарські товаровиробники	57,49
Антивоєнні цілі	56,81
Енергосервіс	9,77

Статистика видачі кредитів

За час воєнного стану 48 банків-партнерів видали 121 718 кредитів на загальну суму 473,6 млрд грн. Від стартування програми у 2020 році загальне фінансування перевищило 563,3 млрд грн за понад 156 тисячами договорів.

У 2026 році темп видачі прискорився: лише з його початку видано 21 556 позик на 101,1 млрд гривень. Це свідчить про активізацію інвестиційних процесів у мирних районах та районах, де активно проводиться відбудова.

Чому переробка залучає більше коштів

На перший погляд диспропорція здається несправедливою до виробників. Насправді вона відображає принципово різну природу фінансових потреб в агросекторі.

Капітальні інвестиції в переробку

Побудова заводу з переробки кукурудзи, зерна, олійних культур або м’яса — це капітальна інвестиція обсягом у десятки й сотні мільйонів гривень. За ринковою процентною ставкою у воєнний час такі проекти просто не окупатимуться. Саме тут критично важливу роль грають пільгові 5-7-9%.

Програма дозволяє переробникам залучити до 150 млн грн на:

• будівництво нових потужностей
• модернізацію обладнання
• відбудову об’єктів, пошкоджених під час бойових дій
• покупку сучасних ліній переробки

Сезонні потреби виробників

На противагу цьому аграрії здебільшого звертаються за кредитами на короткотермінові сезонні потреби: купівлю насіння, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив та послуг. Ці суми менші за обсягом, але масовіші за кількістю операцій.

Для цієї категорії позичальників у програмі передбачено спеціалізований напрям «Кредит на посівну» з ліміту до 90 млн грн. Уряд продовжив строк пільгового кредитування для агровиробників до 31 березня 2027 року, визнаючи важливість цієї групи для продовольчої безпеки.

Агросектор як локомотив програми

Якщо розглядати агросектор у широкому розумінні — поєднання переробки та первинного виробництва — то він формує близько третини всього портфеля програми. Це робить його найбільшим абсолютним споживачем пільгових кредитних ресурсів в Україні.

Такий обсяг фінансування поступово трансформує експортні можливості країни. Замість експорту сирого зерна та біля розвиваються локальні потужності з глибокої переробки, що дозволяє створювати продукцію з вищою доданою вартістю.

Реальний вплив на розвиток галузі

Пільгові ставки в 5-7-9% на фоні ринкових 15-20% роблять різницю у 800-1500 базисних пункти, що перетворює збиткові проекти на рентабельні. Для переробного сектору, який вимагає великих авансових інвестицій, це означає можливість розроблення техніко-хозяйственного плану без перевищення прибутковості.

Разом з тим структура портфеля — це не байдужість до інтересів дрібнотоварних виробників, а усвідомлена диференціація на основі фінансових потреб різних сегментів. Виробник фінансує сезон, переробник будує потужності. Саме друга складова забезпечує довгострокову конкурентоспроможність українського агроекспорту.