З 18 травня набрали чинності нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Що саме змінилося, у коментарі для Latifundist Media на Agro Ukraine Summit пояснив керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован.
За словами експерта, насправді, змін для агробізнесу небагато.
«Перше, що змінилося — компаніям, яких віднесли до критично важливих, дозволили в тому числі бронювати їх бенефіціарів, але конкретний порядок ще має бути розроблений Кабміном. Немає розуміння, чи ці бенефіціари будуть додатково, понад 50% квоти для бізнесу, чи будуть в неї входити. Поки що очікуємо на роз’яснення Кабміну», — зазначив Анатолій Косован.
Водночас, за його словами, було багато нарікань від бізнесу на те, що Генеральний штаб досить довго узгоджує подані списки працівників на бронювання, тож цю функцію передали до Міноборони.
«Сподіваюсь, це пришвидшить процеси. Але постанова Кабміну все ж передбачає, що це має бути протягом місяця. І приблизно такий самий час це забирало у Генштабу», — додав експерт.
При цьому наголосив, що є ще зміни, які у процесі формування. Зокрема зараз усім відомо, що військовозобов’язаним слід оновити свої дані в ТЦК. Але система інертна і через це у підприємств виникають проблеми.
«Ми стикалися з ситуаціями, коли аграрії, щоб подати на бронювання працівників, відправляють їх в ТЦК, щоб вони оновили дані перед бронюванням, а там ніхто не розбирається, наскільки ці працівники критичні для бізнесу, і відразу вручають повістку», — розповів Анатолій Косован.
І порадив — якщо компанія справді віднесена до критично важливих, то він краще оновлювати дані без відвідування ТЦК — у ЦНАПі, або у застосунку Резерв+.
Серед помилок при поданні списків на бронювання експерт назвав, зокрема, подачу на бронювання своїх працівників, у яких військово-облікова спеціальність дефіцитна. Це марні зусилля, тому що таких людей просто не бронюють. Або ще помилка, коли подають на бронювання списки, в яких більше 50% від загальної кількості працівників компанії. Сподіваються, що там або «не помітять», або самі виберуть зі списку 50%, а решті — уже як пощастить. Але це хибна практика, каже Анатолій.
«Наприклад, в господарстві 11 працівників. Забронювати хочуть 6 осіб, а це виходить на «пів людини» умовно більше, ніж квота. Але в такій ситуації вам точно відмовлять, тому що Генштаб підходить суто формально, і не дивиться що це «пів особи», вони дивляться що це більше 50%. Вони не будуть самі вибирати п’ятьох людей, яких забронюють, а когось одного — ні. Вони просто відмовлять у бронюванні в принципі», — пояснив юрист.
Також він згадав про певні аспекти т.зв. військово-транспортного обов’язку стосовно вилучення транспортних засобів.
Підприємства повинні подавати дані в ТЦК про наявний технічний ресурс — автотранспорт, сільгосптехніку тощо. Господарства часто питають в консультаціях, чи можна «забронювати» транспорт. Як зазначив Анатолій Косован, такої можливості немає. Але він наголошує, що рішення про вилучення такої техніки має приймати місцева адміністрація, і ТЦК проводить вилучення лише на підставі цього рішення.
«Відповідно це питання може бути обговорене з місцевою адміністрацією. Зокрема, що для вас певна техніка критично важлива, бо посівна, або ж треба виходити в поле збирати урожай. Якщо цю техніку зараз віддати, то урожай не буде зібрано. Це просто питання комунікації. Можна обговорити з адміністрацією, що по закінченні робіт ви зобов’яжетесь віддати затребувану техніку. Або ж якщо наразі вона не задіяна, а стане необхідною пізніше, то отримати умовні обіцянки, що через 3 місяці вам її повернуть. Але, звісно, це нічого не гарантує. Бо в законі нічого такого не передбачено. Хоча, звісно, там вказано, що по закінченню війни вся вилучена техніка має бути повернена, а в разі пошкодження або знищення держава компенсує її вартість», — зазначив експерт.
І наголосив, що у будь-якому разі має бути належним чином складений акт про вилучення техніки, бо без нього ні на повернення, ні на відшкодування розраховувати не варто.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
