Фото: із відкритих джерел
Чинні протоколи оцінки ризиків пестицидів здебільшого зосереджені на летальності для обмеженої кількості видів, тоді як сублетальні ефекти — зокрема порушення поведінки — можуть підривати запилення та відтворення бджіл. Про це в інтерв’ю Global Agriculture розповів професор Університету Турина (Італія) Сімоне Тозі.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Оцінювання впливу пестицидів на корисних комах потребує ширшого підходу, ніж фіксація смертності, адже «жива» бджола може втрачати здатність ефективно літати, орієнтуватися, повертатися до гнізда та відтворюватися. На цьому наголошує професор Сімоне Тозі (University of Torino, Італія), який досліджує поведінку та здоров’я запилювачів і співпрацює з регуляторними структурами у напрямі вдосконалення оцінки ризиків.
За словами науковця, бджоли в реальних умовах зазнають не лише дії окремого препарату, а й тривалого та комбінованого впливу різних чинників — від нестачі кормової бази до патогенів і кліматичних змін. Саме тому лабораторні короткострокові тести, які традиційно використовують у процедурі ризик-асесменту, можуть бути недостатньо показовими для прогнозування наслідків у полі.
Що показують дослідження про сублетальні ефекти
У фокусі групи Тозі — як летальні, так і сублетальні ефекти, зокрема поведінкові. Він зазначає, що команда демонструвала: короткі експозиції, які «типово включені в оцінку ризиків», гірше передбачають наслідки, ніж довші експозиції, які при цьому залишаються «високо реалістичними» для польових умов.
Окремий напрям — вплив пестицидів на відтворення. Тозі розповідає про дослідження на диких бджолах, де «реалістичний рівень експозиції» асоціювався зі збільшенням тривалості процесу спаровування та одночасним зниженням кількості сперми, а також зі зменшенням здатності до залицяння, що може знижувати успішність розмноження.
Ще один блок — поведінка, критична для запилення. Науковець згадує роботи, де було показано вплив неонікотиноїдів на політну поведінку, локомоцію та фототаксис бджіл, причому навіть за «польово-реалістичних» рівнів впливу. Логіка проста: якщо комаха виживає, але літає неефективно, це б’є по запиленню та, у випадку соціальних видів, по стану колонії.
Комбіновані впливи: пестициди, кілька діючих речовин і недоїдання
Тозі підкреслює, що в полі бджоли часто контактують із кількома пестицидами одночасно, а комбінована дія може давати синергію — коли ефект однієї речовини «підсилюється» присутністю іншої. На його думку, ігнорування таких сценаріїв у регуляторних процедурах здатне призводити до заниження ризиків.
Окремо він звертає увагу на взаємодію пестицидів із недоїданням: в одному з досліджень групи було показано синергію між нестачею харчування та впливом пестицидів на польово-реалістичних рівнях — за таких умов бджоли стають більш чутливими до інтоксикації.
Що, на думку науковця, «випадає» з чинних протоколів
В інтерв’ю Тозі говорить, що чинні настанови та протоколи не встигають за науковими даними щодо ефектів нових діючих речовин. Серед ключових прогалин він називає:
- недостатнє врахування впливу на поведінку (фокус переважно на летальності — «живий/мертвий»);
- обмежене врахування хронічних ефектів і тривалої експозиції протягом сезону та років;
- відсутність повноцінної оцінки комбінованого впливу кількох пестицидів і синергій;
- слабке відображення «реалістичних» багатофакторних сценаріїв, де одночасно діють і пестициди, і інші стресори.
Як пропонують удосконалювати оцінку ризиків
За словами професора, лабораторії (зокрема його група) розробляють протоколи для тестування різних типів поведінки бджіл. Водночас він визнає складність інтеграції поведінкових тестів у регуляторні процедури та наголошує на потребі стандартизації методик.
Один із інструментів, який він згадує, — ring tests: паралельні випробування, що проводяться багатьма лабораторіями в різних країнах для узгодження та стандартизації підходів. На думку Тозі, для реального оновлення системи потрібні зусилля не лише науковців, а й держав-членів та регуляторів, щоб правила краще захищали «поведінку бджіл, а не лише їхнє виживання».
Що це означає для агровиробників і бджолярів
Із позиції практики теза про поведінкові та хронічні ефекти означає, що ризики для запилення можуть проявлятися навіть без масової загибелі комах. У таких умовах питання сумісності захисту рослин із активним льотом запилювачів, а також оцінка реальних «польових» сценаріїв (тривалість і поєднання впливів) стають критичними для планування робіт у період цвітіння та для діалогу між рослинництвом і бджільництвом.
«Фокус — на летальності, тобто чи бджоли живі чи ні. Але дуже важливо з’ясувати, чи жива бджола також здатна виконувати функції та надавати, наприклад, екосистемні послуги».
«Бджоли піддаються впливу пестицидів протягом тривалих періодів… тоді як процедури оцінки ризиків досі зосереджені лише на короткострокових тестах».
«Комбінований вплив може призводити до синергічних ефектів… і це не впроваджено та не оцінюється в процесі оцінки ризиків».