Фото: із відкритих джерел
Дефіцит цинку в зернових може проявлятися навіть тоді, коли аналіз ґрунту показує достатній вміст елемента. Ключова причина — не загальний запас, а доступність цинку, що залежить від pH, типу ґрунту та рівня фосфатів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Чому дефіцит можливий навіть за «нормальних» показників аналізу ґрунту
За даними матеріалу, результати рослинних аналізів на початку виходу в трубку (на старті стеблування) дедалі частіше фіксують недостатнє забезпечення цинком. Доступність елемента змінюється залежно від pH та взаємодії з іншими сполуками у ґрунті:
- за pH понад 7 цинк частіше зв’язується у формі важкорозчинного оксиду;
- за pH нижче 6 відбувається фіксація на глинистих мінералах і гумусі;
- високі фосфатні фони додатково сприяють утворенню важкорозчинних цинк-фосфатів у зоні коренів.
У підсумку дефіцитні ситуації можуть виникати навіть тоді, коли лабораторні показники ґрунту виглядають прийнятними.
Роль цинку в рослині: не лише білок
Цинк виконує низку функцій, які виходять за межі участі у білковому обміні. У матеріалі зазначено, що він є складовою РНК-полімераз і, відповідно, залучений до реалізації генетичної інформації. Також цинк працює як кофактор багатьох ферментів, впливаючи на процеси:
- фотосинтезу,
- дихання,
- вуглеводного обміну.
В антиоксидантній системі цинк, зокрема через ферменти на кшталт супероксиддисмутази, допомагає стабілізувати клітинні структури. Окремо підкреслюється його участь у ферментативних системах, що забезпечують розклад чужорідних речовин, зокрема гербіцидів.
Ще один важливий блок — фітогормональний баланс: цинк потрібен для синтезу ауксинів і гіберелінів, а отже впливає на поділ клітин, ріст у довжину та диференціацію тканин.
Симптоми дефіциту цинку в зернових
Ознаки нестачі цинку можуть бути як вираженими, так і прихованими. У матеріалі наголошується, що латентні (приховані) дефіцити трапляються значно частіше, ніж гострі, і нерідко виявляються через рослинні аналізи або характерні симптоми.
- пригнічений розвиток кореневої системи — короткі, «кущисті» (щетинисті) корені;
- міжжилковий хлороз на молодших листках (освітлення між жилками);
- деформації через порушення розподілу ауксинів;
- затримка розвитку цвітіння та зменшення закладання зерна.
Як коригувати нестачу: підходи та строки внесення
Для корекції латентних дефіцитів у матеріалі рекомендується позакореневе підживлення. За появи смугастих посвітлінь листка або за підозри на дефіцит пропонується схема:
- 0,5 л/га Zn-хелату з концентрацією 80 г Zn/л у фазі EC 37/39;
- друга обробка з тією ж нормою у фазі EC 61/69 — у матеріалі зазначено, що вона особливо актуальна за цілі отримання хлібопекарської якості.
Оскільки цинк має низьку мобільність у рослині, наголошується на доцільності повторних внесень: дві обробки по 0,5 л/га описані як ефективніші, ніж одноразове внесення 1,0 л/га.
Якщо дефіцит підтверджено рослинним аналізом, у матеріалі радять починати з швидкої корекції:
- 500 г/га сульфату цинку (це відповідає приблизно 120 г Zn/га),
- повторення через 14–20 днів,
- після цього — за потреби — додаткова позакоренева обробка Zn-хелатом у фазі EC 61/69.
Для господарств це означає, що оцінювати ризик нестачі цинку варто не лише за ґрунтовими аналізами, а й з урахуванням pH, фосфатного фону та результатів рослинної діагностики у критичні фази розвитку.