Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, збудник раку картоплі, входить до переліку найбільш небезпечних карантинних організмів і становить суттєву загрозу для сільськогосподарського виробництва. Ураження цим патогеном може призвести до значних економічних втрат, а в окремих випадках — до повної втрати врожаю. Рекомендації щодо виявлення та боротьби з захворюванням дали в Держспоживслужбі.
У разі занесення збудника на поле, вся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Спори патогену можуть зберігатися у ґрунті багато років, тому ліквідація вогнищ потребує суворого дотримання фітосанітарних вимог і часу.
Як розпізнати рак картоплі
Основним господарем патогену є картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує переважно бульби та столони, рідше — стебла і листя. Найбільш типовий симптом — бородавчасті нарости на бульбах, які з часом набувають форми, схожої на суцвіття цвітної капусти. Ураження викликає деформацію, загнивання та повну втрату товарного вигляду бульб.
Шляхи поширення збудника
Патоген передається різними шляхами, зокрема:
-
через заражений садивний матеріал;
-
з інфікованим ґрунтом (на колесах техніки, взутті, інструментах);
-
через тару, гній, паводкові води, а також повітряні потоки — у разі висихання заражених рослинних решток.
Особливу небезпеку становить висока стійкість спор до несприятливих умов — це дозволяє патогену залишатися активним десятиліттями.
Рекомендації для аграріїв
Для запобігання поширенню хвороби Держпродспоживслужба рекомендує дотримуватись комплексу заходів профілактики та моніторингу:
-
використовувати сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum;
-
здійснювати сортозаміну кожні 4–5 років навіть для стійких сортів;
-
впроваджувати сівозміну з перевагою зернових, зернобобових і технічних культур, уникаючи пасльонових;
-
уникати залуження уражених ділянок — багаторічні трави можуть зберігати патоген у ґрунті;
-
забезпечувати ізоляцію насіннєвих ділянок — не менше 1 км від виробничих площ;
-
на присадибних ділянках перед висадкою мити бульби у слабкому лужному розчині;
-
уражені бульби та рештки знищувати шляхом спалювання;
-
не згодовувати заражену сиру картоплю тваринам — лише після термічної обробки.
7 найбільш поширених грибних хвороб картоплі — особливості і заходи захисту Читати
Дії у разі підозри
При виявленні характерних симптомів раку картоплі агровиробникам рекомендується негайно звертатися до територіального органу Держпродспоживслужби. Самостійні спроби боротьби з патогеном можуть сприяти його подальшому поширенню.
Занесення збудника на нові території створює загрозу не лише для конкретного господарства, а й для усього аграрного сектору. Масштабні спалахи хвороби ускладнюють експорт продукції, завдають збитків сільгоспвиробникам та порушують фітосанітарну безпеку держави.
