Суха рослинність і посіви біля фронту горять від уламків і ударів дронів. Фото: з відкритих джерел.
Про це йдеться в редакційній колонці Wall Street Journal. У червні по Україні запустили близько 350 реактивних дронів, а у вересні вже 2 000, тобто, за розрахунками редакції, майже вшестеро більше. Летять вони зі швидкістю близько 600 км/год, тож звичайні дрони-перехоплювачі їх не беруть.
Після 300 льотних годин F-16 потребують фазового огляду: у США він триває від двох до шести тижнів, а в Бельгії, за словами відставного контр-адмірала Марка Монтгомері, до 40. Інше західне джерело газети стверджує, що понад половина українських літаків перебуває в «підвішеному стані» щодо обслуговування. Речник Повітряних сил від коментарів відмовився.
Господарства вже відчувають наслідки атак
У колонці немає прямого зв’язку між літаками й господарствами, але вересневі випадки показують ризик. 11 вересня на Кіровоградщині російські дрони атакували фермерське господарство: троє людей травмовані, горіли вантажівка й суха трава, повідомило Суспільне. 22 серпня на Полтавщині уламки дрона спричинили пожежу складу й пошкодили сільгосптехніку на приватному господарстві, за даними «Обозревателя», а 28 вересня від уламків у Полтавському районі загорілася суха рослинність.
Прямі збитки агросектору від атак ще в червні перевищили 11 млрд доларів, повідомив у коментарі Bloomberg Тарас Висоцький, на той час заступник міністра економіки. Близько 6,5 млрд з них припадає на знищену техніку, пошкоджену інфраструктуру, зокрема зерносховища, та викрадену чи знищену продукцію.
Мінагрополітики планує компенсувати до 10 460 грн за гектар спалених або незібраних посівів у зоні 0–50 км від фронту. Заявки за 2026 рік фермери подаватимуть через Державний аграрний реєстр у 2027 році, а площу підтверджуватиме довідка з Державного земельного кадастру, повідомила пресслужба відомства. До 4 700 грн/га передбачено також для господарств, чиї землі потрапили до зони ризикованого землеробства через фортифікаційні споруди.