Під російськими обстрілами відбуваються жнива на Миколаївщині та Херсонщині. Через атаки дронів фермери втрачають урожай і техніку, пише Суспільне.Миколаїв.
За словами Надії Іванової, голови постійної комісії Миколаївської облради з питань аграрної політики, землекористування, розвитку села та продовольчої безпеки, найбільш складною безпекова ситуація під час жнив залишається на Херсонщині та півдні Миколаївщини. Зокрема, у Миколаївському, Снігурівському та Баштанському районах.
«Є прильоти, горять комбайни, горять поля з пшеницею та ячменем. Сьогодні є й нестача кадрів. Хлопці, ризикуючи життям, це в буквальному сенсі, жнивують, збирають хліб», — каже Іванова.
За її словами, аграрії намагаються мінімізувати ризики: стежать за повітряною тривогою та використовують засоби пожежогасіння. Також вона зазначила, що більшість полів, які нині обробляють, уже розміновані.
«Приблизно 95% полів, які обробляються, були обстежені після розмінування. Водночас ризики залишаються, адже не всі вибухонебезпечні предмети можуть бути виявлені. Але заміновані поля здебільшого були на деокупованих територіях, і ми маємо це розуміти. За цей час більшість із них уже розміновано», — пояснила вона.
Міністерство економіки розробляє механізм компенсації аграріям за врожай, знищений у прифронтових громадах. Йдеться про території у 50-кілометровій зоні від лінії фронту або державного кордону з Росією, де існує підвищений ризик втрати врожаю. Передбачити гроші на компенсації планують під час формування державного бюджету на 2027 рік, а виплати можуть розпочатися у першому кварталі наступного року.
Втім, Надія Іванова вважає, що запропонований підхід не охоплює всіх господарств, які втратили врожай через атаки армії РФ.
«50-кілометрова зона не покриває всі території, які сьогодні зазнають атак. Дрони долітають і до Вознесенщини, яка розташована значно далі», — каже вона.
Крім того, за словами Іванової, частина державних і міжнародних програм підтримки недоступна для господарств, які працюють безпосередньо у прифронтових районах.
«Ті, хто працює у «червоній» зоні й найбільше ризикує, часто не можуть скористатися ні кредитуванням за програмою «5-7-9», ні окремими грантовими програмами міжнародних партнерів», — наголошує Надія Іванова.
Алла Гусарова, SuoerAgronom.com