Ринок біологічних препаратів у Бразилії зріс у І півріччі 2026 року, але затримки з регулюванням викликають занепокоєння

У першій половині 2026 року продажі біологічних засобів у Бразилії та площі їх застосування зросли, однак галузь стикається з подовженням строків реєстрації та невизначеністю через затримку підзаконного регулювання Закону 15.070/24.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

Бразильський ринок біологічних препаратів продовжив зростати в першому півріччі 2026 року: збільшилися як продажі, так і площі, на яких застосовують біологічні продукти. Водночас учасники ринку звертають увагу на регуляторні затримки, які, на їхню думку, можуть обмежувати здатність сектору перетворювати ринкове зростання на довгострокову промислову конкурентоспроможність.

За даними CropLife Brasil, у січні–червні 2026 року ринок біологічних продуктів у країні сформував виторг у 1,82 млрд бразильських реалів (BRL), що на 9,6% більше, ніж за аналогічний період торік. Площа обробок (treated acreage) сягнула 46,2 млн га — це на 18,3% більше рік до року.

Як пояснив директор з міжнародних відносин Бразильської асоціації індустрій біологічних інпутів (ABINBIO) Мауро Герінгер, швидше зростання оброблених площ порівняно з грошовим обсягом ринку може свідчити про ширше впровадження біологічних продуктів у різних сегментах бразильського агровиробництва.

«Показники першого півріччя 2026 року підтверджують розширення біологічних продуктів у Бразилії, але також демонструють економічну та стратегічну ціну затримок із регулюванням Закону 15.070/24», — зазначив Мауро Герінгер.

Що саме зростало в структурі ринку

За інформацією з огляду, драйвером розширення стали біоінсектициди — зокрема на тлі попиту з боку другого врожаю кукурудзи (second corn crop) у Бразилії. Також зростали біонематициди та біофунгіциди, що пов’язують із підготовкою фермерів до посівної сої.

Окремо зазначається суттєве збільшення площ застосування інокулянтів, що відображає їхній тісний зв’язок із виробництвом сої. Водночас темпи приросту площ, за словами Герінгера, не були повністю віддзеркалені таким самим темпом зростання комерційної вартості.

«Картина сектору очевидна: є попит, є впровадження, зростає агрономічна довіра і є ринок», — наголосив він.

Регуляторні затримки: що турбує галузь

Попри позитивну динаміку, Герінгер застерігає від сприйняття зростання як однозначної «історії успіху». Станом на 24 вересня, за його словами, у Бразилії було зареєстровано 61 новий біологічний продукт із чинними реєстраціями. Водночас середній строк погодження у 2026 році, як повідомляється, збільшився приблизно до 20 місяців для біологічних продуктів і до 16 місяців для біологічних/органічних продуктів — порівняно з попереднім роком.

«Бразильський ринок біологічних продуктів зростає всупереч інституційним затримкам, а не завдяки повністю функціональному регуляторному середовищу», — сказав Мауро Герінгер.

Закон 15.070/24 заклав нову правову рамку для біологічних інпутів у Бразилії, визнавши специфічні технічні та економічні характеристики цього сегмента. Однак повна реалізація закону, як підкреслюється, залежить від подальшого підзаконного регулювання.

На думку Герінгера, «регуляторний розрив» може призводити до різночитань у трактуванні норм, зростання витрат на комплаєнс, зниження передбачуваності інвестицій та затримок у регуляторних «пайплайнах».

Він також наголосив, що інновації в біологічному сегменті потрапляють на ринок лише після значних інвестицій компаній у дослідження, польову валідацію, дотримання регуляторних вимог і підготовку технічної документації. Ці етапи потрібні, щоб продукти могли проходити офіційні системи, зокрема Agrofit і SISPA.

Що це означає для агровиробників і ринку

Описана динаміка вказує на зростання практичного використання біологічних рішень у ключових культурах — кукурудзі та сої — і водночас на ризик того, що подовження строків погодження та невизначеність із підзаконними актами можуть ускладнювати планування виведення нових продуктів на ринок.

У матеріалі також зазначається, що в умовах міжнародного розширення біологічних технологій конкуренція дедалі більше стосується не лише агрономічної ефективності продуктів, а й регуляторної ефективності, промислових потужностей та здатності перетворювати наукові розробки на комерційні технології. На цьому тлі, за оцінкою Герінгера, показники першого півріччя варто трактувати як ознаку зрілості ринку та сигнал, що регуляторна рамка має розвиватися синхронно з темпами впровадження.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь