Фото: із відкритих джерел
У новому спільному звіті FAO, Економічної комісії ООН для Африки, WFP та Комісії Африканського Союзу йдеться про розрив між наявними інвестиціями в агросектор і обсягами коштів, потрібних для трансформації агропродовольчих систем. Документ також фіксує подальше зростання голоду та продовольчої небезпеки на континенті.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Спільний звіт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), Економічної комісії ООН для Африки (ECA), Всесвітньої продовольчої програми (WFP) та Комісії Африканського Союзу (AUC) констатує: попри певне зростання державних видатків на аграрний сектор, Африка все ще суттєво недофінансовує перетворення агропродовольчих систем. На думку авторів, це відбувається на тлі восьмого року поспіль зростання голоду на континенті.
У документі зазначено, що з 2018 року в Африці загалом простежується висхідний тренд державних витрат на сільське господарство, лісове господарство та рибальство. Водночас цього недостатньо для досягнення цілей із подолання голоду та трансформації агропродовольчих систем, зважаючи на фіскальні обмеження в багатьох країнах.
Де найбільший розрив у фінансуванні
Зовнішні фінансові потоки, зокрема офіційна допомога розвитку, за період спостереження зростали лише помірно. При цьому, як вказано у звіті, менше ніж 27% такої допомоги спрямовували на продовольчу безпеку та харчування.
Окремо підкреслено слабкість приватного фінансування. Банківське кредитування агросектору становить менше ніж 4% від загального кредитного портфеля. Прямі іноземні інвестиції (FDI) у продовольство та сільське господарство, за оцінкою авторів, залишаються концентрованими та «значно нижчими за потенціал», а річні надходження в сектор «часто нижчі за 2 млрд дол. США».
У звіті також звертають увагу на «провал» у доступі до фінансів для малих і середніх агропідприємств: вони, за формулюванням авторів, «занадто великі для мікрофінансування і занадто малі для банків».
Голод і продовольча небезпека: ключові оцінки
За даними звіту, голод в Африці зростає восьмий рік поспіль (із 2017 року). Оцінка кількості людей, які недоїдають, становить близько 306 млн — це понад 45% світового показника. Ще 892 млн людей стикаються з помірною або тяжкою продовольчою небезпекою; серед чинників у документі названо конфлікти, кліматичні шоки, економічні спади та поглиблення соціальної нерівності.
Серед економічних маркерів доступності харчування автори наводять середню вартість здорового раціону: 4,41 дол. США в перерахунку за паритетом купівельної спроможності (PPP) на людину на день. Це на 5,5% більше, ніж у 2023 році. У звіті підкреслюється, що цей рівень суттєво перевищує поріг крайньої бідності (2,15 PPP дол. США на людину на день), а отже, проблеми з доступністю здорового харчування можуть стосуватися не лише найбідніших домогосподарств. За оцінкою авторів, у 2024 році 67% населення Африки не могли дозволити собі здоровий раціон (для порівняння у звіті наведено близько 32% у світі).
Для дітей віком до 5 років у документі наведено такі оцінки: затримка росту (stunting) — понад 30% у 2024 році (попри покращення показник залишається високим), виснаження (wasting) — 5,4%, що нижче за глобальне середнє 6,8%.
Що пропонують автори звіту
У спільній передмові керівники чотирьох інституцій наголошують на необхідності термінових дій і збільшення фінансування для сталої трансформації агропродовольчих систем. Зокрема, у звіті йдеться про потребу посилити політичне та інституційне середовище, щоб стимулювати державно-приватну співпрацю та знижувати ризики агропродовольчих інвестицій.
«Фінансування трансформації агропродовольчих систем в Африці має забезпечити фінансові ресурси, які сприяють викоріненню голоду, продовольчої небезпеки та недоїдання в усіх його формах… Висновки вимагають термінових дій і збільшення фінансування для сталої трансформації агропродовольчих систем в Африці», — зазначено у спільній передмові до звіту.
Серед напрямів, які окреслено в «дорожній карті», — розширення доступу до доступного кредитування, нарощування спроможності малих і середніх підприємств, а також використання кліматичного фінансування та інструментів змішаного фінансування (blended finance).
Blended finance і кліматичні кошти: що показують цифри
Звіт називає змішане фінансування одним із інструментів, який можна масштабувати. За 2020–2023 роки в Африці зафіксовано 99 угод blended finance в агропродовольчій системі загальним обсягом 3 млрд дол. США. Водночас у документі зазначено, що значна частина таких угод була орієнтована на великі компанії, тоді як менші підприємства, більш релевантні для харчування, і далі мають труднощі з доступом до капіталу.
Окремо підкреслено потенціал кліматичного фінансування. За даними звіту, у 2021/2022 роках Африка отримала 44 млрд дол. США кліматичних коштів — на 48% більше, ніж двома роками раніше, але це все ще значно нижче за 250 млрд дол. США щорічної цілі, потрібної для досягнення кліматичних цілей континенту. Автори вважають, що узгодження кліматичного фінансування з трансформацією продовольчих систем через інноваційні фінансові інструменти та партнерства може бути важливим для підвищення стійкості.
Що це означає для агросектору
Логіка звіту зводиться до того, що без різкого нарощування фінансування з усіх джерел — державних і приватних, внутрішніх та міжнародних — розвернути тренд зростання продовольчої небезпеки та досягти цілей у сфері харчування буде складно. Серед рамкових ініціатив, які, за оцінкою авторів, можуть формувати сприятливі умови для фінансових потоків, згадано Комплексну програму розвитку сільського господарства Африки (CAADP) та Африканську континентальну зону вільної торгівлі (AfCFTA).
Для фермерів і агропідприємств практичний акцент звіту — у потребі доступнішого кредитування та інструментів, що знижують ризики інвестицій у виробництво, переробку та ланцюги постачання, особливо для малого й середнього бізнесу, а також у фокусі на інклюзивності (жінки, молодь, дрібні виробники).