Фото: із відкритих джерел
На ключових ринках спаржі змінюється баланс попиту й пропозиції: у Європі зростання обсягів призводить до зниження цін, тоді як у Північній Америці дефіцитніша пропозиція підтримує високі спотові котирування.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Світові ринки спаржі входять у період сезонного перелаштування: у різних регіонах одночасно змінюються темпи збирання, доступність імпорту та цінова динаміка. Як зазначається в огляді FreshPlaza, на ринок найбільше впливають погодні умови, календар сезону та витрати на виробництво й логістику.
У Європі зростання пропозиції створює тиск на ціни, тоді як у Північній Америці обмеженіші обсяги (насамперед через нижчий вихід у Мексиці) підтримують підвищені спотові ставки. У країнах Південної півкулі та на експортно орієнтованих напрямках ключовими залишаються структурні виклики — витрати, робоча сила та конкуренція.
Європа: пік пропозиції знижує ціни
Франція
Сезон стартував активно, попри початкові затримки через несприятливу погоду. Однак хвиля спеки прискорила виробництво в усіх регіонах одночасно, що спричинило різкий стрибок щоденних обсягів і «піковий» вихід на ринок. Споживання не встигло за пропозицією, і це призвело до дисбалансу.
За останні десять днів ціни знижувалися на тлі високих обсягів і конкуренції з імпортом. В огляді також зазначено, що німецькі оператори, за повідомленнями, продають нижче рівня рентабельності, що додатково тисне на європейський ринок. У Франції ринок оцінюють як такий, що перебуває «на низькій точці» цього тижня, з потенційним відновленням із наступного тижня. Водночас обсяги продовжують реалізовуватися.
Різниця між регіонами помітна: в Ельзасі, де значна частина продукції споживається локально й менше залежить від гуртових каналів, ціни тримаються краще. Менше постраждали й виробники, які продають через прямі канали. Натомість ті, хто орієнтується на гуртовий ринок, відчули сильніший тиск.
Очікується, що зниження виробничих обсягів у найближчі дні може допомогти вирівняти баланс попиту й пропозиції та поступово поліпшити кон’юнктуру.
Італія
У 17-му тижні 2026 року ціни на спаржу знизилися на 17,2% порівняно з попередніми сімома днями через надлишкову пропозицію на тлі млявого ринку. Середня гуртова ціна на зелену спаржу становила €4,00–4,50/кг (для дрібних калібрів — €3,50–4,00/кг, для більших — €4,00–4,50/кг). Біла спаржа, типова для регіону Венето, торгувалася в діапазоні €6,00–7,00/кг, при цьому ціни залишалися нижчими, ніж у попередньому сезоні.
«Ціни на нашу білу спаржу дуже добре стартували цього року, сягнувши €17–18 за кг у період Великодня. Зараз, однак, ринок трохи сповільнився, і ритейл продає її по €12/кг. Середні врожаї все ще хороші, хоча останні високі температури спричиняють виробничі проблеми», — зазначив президент консорціуму виробників у Венето.
В огляді також вказано, що збирання у відкритому ґрунті почалося наприкінці березня, тоді як виробники з підігрівом грядок гарячою водою в теплицях стартували приблизно 20 лютого й отримали дуже хороші ціни. Члени консорціуму продають продукцію локально та через мережі супермаркетів у Венето, а також мають невеликі обсяги експорту до Японії.
Іспанія
Сезон зеленої спаржі пройшов приблизно половину, а виробництво зосереджене переважно в провінції Гранада. На початку лютого сильні дощі та підтоплення в ключових зонах вирощування, за оцінкою, призвели до втрати 10–15% загального врожаю.
Далі холодніші й вологіші умови затримали збирання перед піком споживання на Великдень, що підтримало вищі ціни. Від кінця березня тепліша й сонячніша погода сприяла розвитку культури та відновленню обсягів. З 25 квітня ціни, за даними огляду, знизилися приблизно до половини через збільшення доступності спаржі з інших європейських країн (Італії, Франції та Німеччини), які увійшли в сезон.
Нідерланди
За словами нідерландського виробника, до минулого тижня ціни були дуже хорошими, але останніми днями ринок сповільнився. Аукціонні ціни на клас Double-A становлять близько €5,50/кг. Водночас є невеликий надлишок спаржі Class I, тоді як Class II торгується на рівнях попередніх років.
«У мене є сильне відчуття, що ринок знову повертає в правильному напрямку, і я очікую суттєвого відскоку вже наступного тижня», — зазначив виробник, посилаючись на прогноз погіршення погоди та зупинку збирання на молодших полях через ціни.
Окремо він відзначив, що механізація в секторі спаржі починає набирати обертів, і, на його думку, збиральні машини можуть нарешті отримати ширше застосування.
Бельгія
Сезон розпочався високими цінами, зокрема через ранній Великдень і традиційно сильний попит з боку HoReCa в цей період. Сприятлива погода навколо свят і промоактивності в роздробі підтримували цінові рівні, але після завершення свят і промоцій стало помітним зниження — ціни майже вдвічі нижчі.
Наразі продажі йдуть добре, а маржа, за оцінкою учасників ринку, не під тиском. Ціни на білу спаржу залишаються відносно низькими й інколи опускаються нижче €5/кг, тоді як зелена торгується близько €7/кг. Обсяги зеленої спаржі ще не досягли піку через холодні ночі та стійкий північно-східний вітер, який стримує ріст.
Попит очікувано залишатиметься сильним приблизно до 22-го тижня, а наприкінці травня — на початку червня споживання поступово зміщується на інші продукти, паралельно зі зниженням пропозиції. Хоча офіційним завершенням сезону вважають день Святого Іоанна, уповільнення попиту й пропозиції, за спостереженнями, помітне вже за кілька тижнів до цього.
Німеччина, Швейцарія, Австрія
У Німеччині внутрішня фіолетова та біла спаржа домінує на ринку, а імпорт відіграє другорядну роль. Лише в Берліні грецькі партії надходили у більших обсягах. У сегменті зеленої спаржі іспанська та італійська продукція доповнювала внутрішню. Через зростання пропозиції трейдерам часто доводилося знижувати запитувані ціни, а накопичення запасів не завжди вдавалося уникнути. Загалом ціни (за винятком німецької зеленої спаржі) нижчі, ніж торік.
У Швейцарії за останні роки розширилися площі під спаржею: під білою — з 29 га у 2004 році до 169 га у 2024-му, під зеленою — з 76 до 278 га. У 2025 році зібрали 530 т білої та 346 т зеленої спаржі. Першу вітчизняну білу спаржу з підігрівного вирощування цього року отримали наприкінці березня. Попри зростання власного виробництва, імпорт залишається значним: у 2024 році ввезли близько 3 600 т білої та приблизно 5 700 т зеленої спаржі.
В Австрії пропозиція локальної спаржі зростає щотижня, паралельно на ринок великими обсягами заходить угорська спаржа; ціни залишаються стабільними або дещо знижуються.
Північна Америка: нижчі обсяги з Мексики підтримують спотові ціни
У Північній Америці обсяги з Мексики суттєво нижчі, ніж торік у цей самий період. В огляді пояснюють це тим, що відсутність прохолодніших зимових температур у ключових регіонах вирощування сповільнила розвиток культури та вплинула на розподіл за розмірами. Сезони в Каборці та Сан-Луїс-Ріо-Колорадо завершуються раніше, ніж зазвичай, через теплу погоду; триває перехід до Сьюдад-Конститусьйон у Нижній Каліфорнії.
На цьому тлі Перу залишається основним джерелом регулярних обсягів, і постачання там приблизно відповідає минулорічному рівню. Каліфорнія продовжить відвантаження до 15–31 травня, а Мічиган і Канада, як очікується, розпочнуть виробництво протягом найближчих двох тижнів. Попит на спаржу залишається стабільним, а нижча пропозиція наразі утримує високі спотові ціни. Далі, за оцінкою огляду, обсяги мають зрости.
Перу, Мексика, Чилі, Австралія: витрати та конкуренція визначають експортні можливості
У Перу пропозиція залишається обмеженою: обсяги все ще нижчі за рівні 2021 року, і в 2026-му не видно чітких ознак відновлення. Клімат названо головним чинником, що стримує продуктивність, разом із обмеженим розширенням площ. На тлі стійкого попиту в Європі та США ціни перевищують рівні 2025 року, однак рентабельність тиснуть високі логістичні витрати, зокрема авіафрахт, а також зростання ставок перевезень і витрат на робочу силу.
Мексиканський сектор, за даними огляду, трансформується під впливом зростання витрат і дефіциту води. Як відповідь, зростає впровадження гібридних сортів, зокрема 100% чоловічих рослин, щоб підвищувати врожайність і знижувати витрати. Мексика й надалі значною мірою орієнтується на ринок США, де має логістичні переваги порівняно з іншими країнами походження.
Чилі зберігає більш обмежену роль на міжнародному ринку: виробництво зосереджене на нішевих сегментах і конкретних «вікнах» продажів. Площі під культурою поступово скорочуються через конкуренцію з більш прибутковими культурами та зростання витрат, а також через доступність робочої сили й дорожчу логістику. Країна фокусується на ближчих ринках і сегментах із доданою вартістю, з помірними обсягами та акцентом на якість.
В Австралії, за словами експортера, сезон став кроком уперед, але прибутковість залишається проблемою через те, що витрати зростають швидше за доходи. Серед структурних викликів — конкуренція на експортних ринках: за оцінкою учасника ринку, за останні п’ять років Австралія втратила 60–70% частки ринку в Японії на користь Мексики, а високі витрати на працю ускладнюють цінову конкуренцію.
Що це означає для виробників і трейдерів
- Погода й сезонність залишаються ключовими драйверами короткострокових цін: хвилі спеки або затяжні холодні періоди швидко змінюють темпи збирання та пропозицію.
- Європейський ринок у фазі високих обсягів, що підсилює конкуренцію між країнами походження та тисне на гуртові ціни.
- Північноамериканський ринок наразі підтримує вищі спотові ставки через нижчі обсяги з Мексики, але з наближенням старту сезонів у Мічигані та Канаді ситуація може змінюватися.
- Експортні ланцюги дедалі більше залежать від витрат на логістику та робочу силу, що напряму впливає на рентабельність навіть за відносно високих цін.