Фото: із відкритих джерел
У південній іспанській провінції Альмерія, де зосереджений один із найбільших у світі масивів плівкових теплиць, виробники дедалі активніше інвестують в автоматизацію сортування й логістики. Серед причин — подорожчання робочої сили, тиск ритейлу на ціни та посилення вимог до пестицидів і залишків у продукції.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Провінція Альмерія на півдні Іспанії є територією з найбільшою концентрацією плівкових теплиць у світі. Так званий «mar de plástico» («море пластику») охоплює майже 40 тис. га на прибережній рівнині Campo de Dalías, де понад 16 тис. теплиць виробляють близько 40% свіжих овочів, які споживають у Європі восени та взимку.
Теплична зона навколо El Ejido залишається ключовим виробничим хабом для томатів, огірків і перцю. За даними Міністерства сільського господарства Іспанії, у 2025 році на Іспанію припадала третина імпорту овочів до Швейцарії.
Що підштовхує виробників до автоматизації
Виробники в регіоні працюють в умовах зростання витрат на персонал, цінового тиску з боку ритейлерів і дедалі жорсткіших вимог до застосування пестицидів. Хосе Антоніо Кановас Зафра, керівник Kernel Exports і фермер у четвертому поколінні, зазначив, що витрати на працю в останні роки різко зросли.
«Мінімальна зарплата зросла більш ніж на 30% за останні п’ять років. Ми конкуруємо не лише з продукцією з Європи, а й з Південної Америки, Північної Африки, Південної Африки та Східної Європи, де праця коштує менш ніж половину того, що платимо ми», — сказав він.
За даними Eurostat, середня вартість праці в Іспанії становить €26,40 за годину (US$30,43) — порівняно із середнім показником по ЄС €34,90 (US$40,20), в Італії €32,00 (US$36,86) та в Нідерландах €47,90 (US$55,18).
Пестицидні обмеження та вимоги ритейлу
Окремий виклик — адаптація до жорсткіших регуляторних вимог. У матеріалі зазначається, що кількість дозволених діючих речовин у Європейському Союзі за 25 років скоротилася з понад 1 000 до близько 500. Крім того, ритейлери запроваджують власні протоколи щодо діючих речовин і максимальних рівнів залишків, які виходять за межі законодавства ЄС.
«Європейського закону недостатньо для наших клієнтів, і кожен формує власний протокол щодо діючих речовин і максимальних рівнів залишків у продукції. Ми не можемо обприскувати, ми не можемо контролювати попелицю, і найбільший виклик — забезпечити ту саму якість з обмеженим набором інструментів», — сказав Зафра.
Які рішення впроваджують у пакуванні та логістиці
На тлі зростання витрат частина операторів інвестує в автоматизацію. Зокрема, кооператив Vicasol (понад 1 000 виробників; річні обсяги томатів — 90 тис. тонн) за останні три роки вклав €6 млн (US$6,91 млн) в автоматизаційні системи. У переліку технологій — сортування на основі штучного інтелекту, мультиспектральні камери аналізу якості, роботизоване переміщення палет і автоматизовані керовані візки (AGV).
Постачальник рішень MAF RODA повідомляє, що в окремих проєктах потреба в персоналі на лініях попереднього калібрування (pre-sizing) зменшувалася з 30 працівників до п’яти на зміну, що, за оцінкою компанії, давало близько 33% зниження річних витрат на працю.
Цифровізація на рівні господарств: прогрес нерівномірний
Водночас на рівні ферм цифрове впровадження залишається обмеженим. Дослідження Європейської комісії, опубліковане у 2025 році, вказує, що 36% іспанських господарств не впровадили цифрових технологій. Також зазначається, що в межах Стратегічного плану Іспанії зі сталого розвитку сільського господарства на 2023–2027 роки передбачено €1,5 млрд (US$1,73 млрд) на точне землеробство та цифрові технології у фермерстві.
«Цифровізація потрібна, щоб фермери точніше ухвалювали рішення. Наші фермери стійкі, але стійкість не може бути виправданням бездіяльності», — сказав мер El Ejido Франсіско Гонгора Кара.
Для агровиробників цей кейс показує, що автоматизація в тепличному секторі найшвидше просувається там, де є великі обсяги пакування та стандартизовані операції — сортування, контроль якості та внутрішня логістика. Натомість цифрові інструменти безпосередньо на фермі, за даними згаданого дослідження, впроваджуються повільніше.