Фото: із відкритих джерел
У Туркестанській області Казахстану тепличні господарства з осені мають працювати з повною системою фільтрації диму від котелень. Виробники кажуть, що частина доступних рішень не дає потрібного ефекту, а сертифікація альтернативних технологій залишається невизначеною.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
На півдні Казахстану тепличне виробництво залишається важливим для забезпечення країни овочами, однак дедалі більше уваги привертає вплив опалювальних систем теплиць на якість повітря. Як повідомляється, Туркестанська область забезпечує майже три чверті виробництва тепличних овочів у країні та майже дві третини загальної площі теплиць.
Регіональна влада вимагає від операторів теплиць із цієї осені впровадити повні системи фільтрації диму. Понад 100 тепличних бізнесів у Туркестанській області підписали меморандум про виконання екологічних заходів.
Що кажуть виробники: циклонні фільтри не завжди працюють
На прикладі 4-гектарного тепличного комплексу Agro Tur у Сариягашському районі, де цілий рік вирощують овочі та квіти, керівник господарства Турсун Тасходжаєв пояснив, що питання викидів стало більш помітним після дискусій щодо тепличних викидів у сусідньому Узбекистані.
«Нас поінформували, що з цієї осені вже не можна буде працювати без фільтрів. Ми встановили циклонні фільтри, але на практиці вони виявилися не дуже ефективними. Сажа збирається на фільтрах, але дим залишається чорним», — сказав він.
За його словами, делегація казахстанських тепличників відвідала Узбекистан, щоб вивчити технології фільтрації. Під час поїздки більш ефективним варіантом, ніж циклонні фільтри, назвали водні системи очищення диму.
Водна фільтрація: у чому різниця та де «вузьке місце»
У матеріалі зазначається, що водна фільтрація вловлює частинки диму, сажу, смоли та запахи, зв’язуючи їх із рідиною, а також охолоджує відпрацьовані гази. Натомість циклонні системи переважно відокремлюють більші пилові частинки й гірше працюють із дрібнодисперсним димом і сажею.
Втім, виробники вказують на регуляторний ризик: водні системи фільтрації наразі не мають сертифікатів відповідності ні в Казахстані, ні в Узбекистані.
«Ми готові встановити фільтри, але відсутність сертифікації створює ризики штрафів з боку екологічних органів. Ці системи зменшують чорний дим, але вони ще не затверджені офіційно», — зазначив Тасходжаєв.
Повідомляється, що кілька приватних виробників котлів у Казахстані вже почали виготовляти водні системи фільтрації у відповідь на попит тепличників, однак питання сертифікації залишається відкритим. Оператори теплиць також говорять про триваючі екологічні перевірки, але водночас — про відсутність чітко визначених стандартів викидів і переліку схвалених технологій фільтрації.
Які кроки пропонують у галузі
Асоціація тепличних господарств Казахстану запропонувала провести круглий стіл за участі виробників, екологічних регуляторів, регіональної влади та представників уряду. Серед запитів — зрозумілі правила оцінювання викидів, перелік дозволених технологій і процедури сертифікації.
Паливо для опалення: дискусія про перехід із вугілля на газ
Окремо обговорюється перехід із вугілля на природний газ як «чистіше» паливо. Водночас виробники занепокоєні зростанням витрат: поточну ціну газу названо на рівні близько 70 тенге за кубометр (€0,11). Тепличники попереджають, що без компенсацій або інших заходів підтримки витрати на опалення можуть суттєво зрости, що впливатиме на економічну життєздатність тепличного виробництва в зимовий сезон.
Для тепличних господарств ці зміни означають необхідність одночасно вирішувати технічне завдання (вибір реально ефективної системи очищення диму) та регуляторне (наявність сертифікації й зрозумілих вимог до оцінки викидів), не втрачаючи керованості собівартості опалення.