За даними Nikkei Asia, ціни на добрива на основі сечовини продовжили тенденцію до зростання у квітні, зросши на 18% після стрибка на 54% у березні через конфлікт в Ірані, який порушив виробництво та транспортування на Близькому Сході.
Згідно з оголошенням Світового банку від 4 травня, міжнародна еталонна ціна на добрива на основі сечовини досягла 857 доларів за тонну у квітні, перевищивши чотирирічний рекорд у 726 доларів, встановлений у березні, і більш ніж удвічі перевищивши ціну за аналогічний період минулого року.
На країни Перської затоки, такі як Катар і Саудівська Аравія, припадає приблизно від 30% до 35% світового експорту сечовини, виробничі потужності яких пошкоджені внаслідок нападів, а судноплавство порушене через закриття Ормузької протоки.
Світовий банк прогнозує, що ціни на добрива зростуть на 31% у річному обчисленні до 2026 року, причому ціни лише на карбамід зростуть приблизно на 60%. Виробництво сірки — компонента фосфатних добрив — також залежить від країн Перської затоки, тому тиск чиниться не лише на сечовину, а й на фосфатні добрива.
Давіт Меконнен, старший економіст Світового банку, заявив, що Азія є регіоном, який найбільше страждає від поставок енергії та добрив з Близького Сходу, і якщо Ормузька протока залишиться закритою після червня, багато країн, ймовірно, зіткнуться з дефіцитом цих ресурсів.
Вищі ціни на добрива означають збільшення витрат на сільське господарство, особливо на рис — культуру, яка потребує добрив і значною мірою залежить від азотних добрив для стимулювання росту листя та стебел. На ринках, що розвиваються, таких як В’єтнам, де витрати важко перекласти на ціни на продукти харчування, фермери схильні зменшувати використання добрив та обирають альтернативи, що може знизити врожайність.