Двадцять чотири кілограми на добу — свідомий вибір, а не стеля Фото: з відкритих джерел
На молочній фермі «Агровіт» на Черкащині, що входить до агрогрупи «Агрейн», утримують близько 350 голів ВРХ, з яких 200 — дійні корови. Середній надій становить 24 кг на корову на добу, або близько 9 тонн на рік, і в господарстві не планують заходити в так званий клуб сорока плюс. Про економіку ферми розповів Latifundist.com керівник напрямку тваринництва «Агрейн» Олександр Буднік.
Собівартість молока на фермі за останні сім місяців зросла приблизно до 18 грн/кг з ПДВ, тоді як раніше трималася в межах 15,90–16,70 грн/кг. Зростання тимчасове й пояснюване: господарство придбало близько 130 телиць якісної генетики в підприємства на Вінниччині, яке закривалося. Молодняк і сухостійні тварини споживають корми, але молока поки не дають. З кінця року ці тварини мають увійти в економіку ферми й потягнути собівартість униз. Рентабельність реалізації сирого молока зараз становить близько 15%.
Кожен додатковий кілограм коштує більше, ніж приносить
Кормодень на одну корову обходиться у 200–220 грн на добу. Щоб підняти надій із нинішніх 24 до 35 кілограмів, витрати на корм довелося б збільшити ще приблизно на сотню гривень щодня. У результаті гонитви за валом прибуток з однієї корови не зростає, а часто навіть падає.
Буднік ілюструє це просто: щоб отримати в середньому 40 кг, я залишу 50 корів із 200. Собівартість такого молока впала б до 10 грн/кг, тільки вал був би вчетверо меншим.
Ще одна межа, яку він називає, — 30 кілограмів на добу. Після неї подальше нарощування продуктивності вимагає значних вкладень у комфорт і добробут тварин: без гарної вентиляції та зрошення в спеку 35–37 кілограмів не надоїти. На фермі ці інвестиції роблять поетапно — спочатку кормова база, потім приміщення по черзі.
Поголів’я при цьому не скорочують заради номінального підвищення середнього надою. За рік вибраковують до 80 голів, переважно через низьку якість молока, кульгавість і стан здоров’я, — це стандартний для галузі рівень.
Жирність оплачується краще за вал
Заліковий обсяг молока можна нарощувати не лише надоєм. На Харківщині «Агрейн» веде пілотний проєкт схрещування голштинської та джерсейської порід із часткою джерсея 15–20%. Кроси дають 28–30 кг на добу — менше за рекордсменів, — але з жирністю 4,6–4,7%, і переробник платить за таке молоко більше.
Наскільки більше, показує рекордний випадок компанії: за фізично надоєні 27 кілограмів завод заплатив як за 34, оскільки жирність перевищила норматив на 24%.
Зворотний приклад — з ґатунком. Господарство свідомо здає молоко вищим ґатунком, а не екстра, і причина суто арифметична: премія переробника за екстра становить 5–6 копійок на кілограмі, тоді як лабораторне підтвердження цього ґатунку для партії коштує близько 15 копійок. Тобто вища категорія обходиться дорожче, ніж дає.
Ринкове тло залишається важким. Найнижча закупівельна ціна за час молочної кризи 2025–2026 років опускалася до 14 грн/кг, тоді як середня ціна 2025-го становила 17,9–18 грн/кг. За оцінкою Будніка, найближчим часом закупівельна ціна підніметься до 16 грн/кг — але не через покращення кон’юнктури, а щоб компенсувати подорожчання пального й логістики.