На молочній фермі «Агровіт» на Черкащині, яка входить до агрогрупи «Агрейн», утримують близько 350 голів великої рогатої худоби, з них 200 — дійні корови. Середній надій складає 24 кг на корову щодня, що відповідає приблизно 9 тонам молока на рік. Господарство не планує збільшувати продуктивність до 40 кілограмів на добу, розуміючи економічні ризики такого підходу. Детальний аналіз витрат і стратегії розвитку ферми представив Latifundist.com керівник напрямку тваринництва компанії Олександр Буднік.
Динаміка собівартості молока
За останні сім місяців собівартість молока на фермі зросла приблизно до 18 грн/кг з ПДВ, тоді як раніше коливалася в межах 15,90–16,70 грн/кг. Цей показник тимчасово збільшився через придбання близько 130 телиць якісної генетики у господарства на Вінниччині, яке припинило діяльність. Молодняк і сухостійні корови споживають кормові ресурси, але самі поки не беруть участі в молочному виробництві. З кінця поточного року ці тварини мають увійти в структуру виробництва і знизити загальну собівартість продукції. На цей момент рентабельність реалізації сирого молока становить біля 15%.
Витрати на годування і межі продуктивності
Кормодень на одну корову коштує 200–220 грн щодня. Щоб підняти надій із нинішніх 24 до 35 кілограмів, потрібно було б збільшити видатки на корм приблизно на сотню гривень на добу. Парадокс полягає в тому, що така гонитва за валовим виробництвом часто не призводить до зростання прибутку, а навпаки — може спричинити його зниження.
Олександр Буднік ілюструє цей аспект прикладом: для отримання середнього надою 40 кг на корову довелося б залишити лише 50 корів із 200. Собівартість такого молока впала б до 10 грн/кг, проте загальний вал продукції скоротився б вчетверо — що економічно невигідно для бізнесу.
Межа 30 кілограмів
Досвід господарства виділяє критичну межу в 30 кілограмів на добу. Після її переходження подальше нарощування продуктивності вимагає значних вкладень у комфорт і благоустрій тварин. Без якісної вентиляції та систем охолодження в жаркий період неможливо досягти 35–37 кілограмів. На фермі ці модернізації впроваджують поступово: спочатку розвивають кормову базу, потім поліпшують умови утримання тварин.
Поголів’я при цьому не скорочують заради формального підвищення середнього показника. Щороку вибраковують біля 80 голів, переважно через низьку якість молока, кульгавість та проблеми зі здоров’ям — такий рівень вибракування є стандартним у галузі.
Якість молока як альтернатива валу
Залік обсягу молока можна нарощувати не тільки за рахунок надою. На Харківщині компанія «Агрейн» реалізує пілотний проєкт схрещування голштинської та джерсейської порід із часткою джерсея 15–20%. Такі помісні животні дають 28–30 кг на добу — менше за рекордсменів, — але з жирністю 4,6–4,7%, за яку переробник платить вищу ціну.
Показовий приклад компанії: за фізично надоєні 27 кілограмів молока переробний завод розрахувався як за 34 кілограми, оскільки жирність перевищила нормативний показник на 24%.
Стратегія щодо ґатунку молока
Господарство усвідомлено здає молоко вищим ґатунком замість екстра, і рішення має чисто математичне обґрунтування. Премія переробника за екстра категорію становить 5–6 копійок на кілограмі, тоді як лабораторне підтвердження цього ґатунку для партії коштує близько 15 копійок. Отже, претензія на вищу категорію виявляється більш затратною, ніж прибутки від неї.
Ринкова ситуація та цінові перспективи
Ринкове середовище залишається складним. Упродовж молочної кризи 2025–2026 років найнижча закупівельна ціна опускалася до 14 грн/кг. Середня ціна в 2025 році становила 17,9–18 грн/кг. За прогнозом Будніка, у найближчому часі закупівельна ціна може піднятися до 16 грн/кг, але не через поліпшення ринкових умов, а задля компенсації подорожчання паливно-мастильних матеріалів та логістичних послуг.
| Показник | Значення |
|---|---|
| Кількість голів ВРХ на фермі | ~350 голів |
| Дійних корів | 200 голів |
| Середній надій на одну корову | 24 кг/добу |
| Річний вихід молока | ~9 тонн |
| Собівартість молока (поточна) | 18 грн/кг з ПДВ |
| Собівартість молока (попередній період) | 15,90–16,70 грн/кг |
| Кормодень на одну корову | 200–220 грн/добу |
| Рентабельність молока | ~15% |
| Придбані телиці якісної генетики | ~130 голів |
Ключові висновки для молочних виробників
- Собівартість молока залежить від комплексу чинників, включаючи продуктивність, якість корму та умови утримання
- Гонитва за максимальним надоєм не завжди приносить вищий прибуток — потрібна збалансована стратегія
- Якість молока (жирність, ґатунок) часто має більшу вартість, ніж обсяги виробництва
- Інвестиції в комфорт тварин окупаються через підвищення продуктивності та здоров’я поголів’я
- Постійне моніторування ринкових цін та витрат дозволяє приймати обґрунтовані управлінські рішення
Часті запитання
Яка собівартість молока в 2025 році?
На молочній фермі «Агровіт» собівартість молока становить приблизно 18 грн/кг з ПДВ, раніше коливалася в межах 15,90–16,70 грн/кг. На ринку середня закупівельна ціна молока складає 17,9–18 грн/кг.
Яких витрат на корм для молочної корови в день?
Кормодень на одну корову обходиться у 200–220 грн щодня. При збільшенні надою з 24 до 35 кілограмів витрати на корм зростають приблизно на сотню гривень на добу.
Скільки молока дає одна корова на день?
На фермі «Агровіт» середній надій становить 24 кг на корову на добу, що відповідає приблизно 9 тонам молока на рік від 200 дійних корів.
Який надій молока вважається оптимальним?
Господарства зупиняються на 24–30 кілограмах на добу, оскільки подальше нарощування потребує значних вкладень у вентиляцію, охолодження та комфорт тварин, але не завжди приносить вищий прибуток.
Чи потрібна лабораторна перевірка молока?
Лабораторне підтвердження ґатунку екстра для партії молока коштує близько 15 копійок на кілограмі, тоді як премія переробника становить лише 5–6 копійок, тому його часто буває невигідно.
Як жирність молока впливає на ціну?
Молоко з підвищеною жирністю (4,6–4,7%) переробник оплачує вище. Наприклад, за 27 кілограмів молока із жирністю на 24% вищою від норми завод заплатив як за 34 кілограми.