Фото: із відкритих джерел
Дослідники Harvestis порівняли різні підходи до контролю попелиці в тепличному перці — від випуску хижого клопа Macrolophus pygmaeus до обробок під час вирощування розсади. Окремо оцінювали, чи може зниження азотного живлення сповільнити розвиток попелиці без втрат урожайності.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
На IPM-зустрічі в Бельгії, організованій Harvestis, обговорили прикладні результати щодо захисту тепличного перцю від попелиці та інших шкідників, зокрема коричневого мармурового клопа (Halyomorpha halys). У фокусі були ранній старт сезону (коли ентомофаги ще не встигли закріпитися в культурі), поєднання біоконтролю з коригувальними обробками та пошук рішень для більш раннього «пригальмовування» попелиці.
Macrolophus: ефект залежить від того, чи встигає хижак «стати на крило» до появи попелиці
Harvestis (створена влітку внаслідок об’єднання PSKW у Sint-Katelijne-Waver та Research Center Hoogstraten) протягом двох років порівнювала стандартну комбінацію корисних організмів із підходом, де робили ставку лише на хижого клопа Macrolophus pygmaeus, але з вищою щільністю випуску.
У перший рік ділянка з «Macrolophus-only» потребувала двох додаткових обприскувань, тоді як у стандартній стратегії коригувальних обробок було сім. Частину втручань у варіанті з Macrolophus також вдавалося відтермінувати приблизно на два місяці. Натомість у другий рік хижак закріпився в культурі гірше, його довелося випускати повторно, і цього сезону кращий результат показала стандартна стратегія.
«Macrolophus має встигнути закріпитися до появи перших попелиць. У другий рік випробувань ми побачили попелицю вже через тиждень після першого випуску. Хижак не мав достатньо часу, щоб нормально розвинутися», — зазначила дослідниця Евелін Ауссемс.
Окремий напрям роботи — перевірка, чи не виникає «внутрішня конкуренція» між корисними організмами. У лабораторних дослідах, зокрема, хижі клопи та сонечка живилися паразитованими попелицями, всередині яких розвивалися паразитичні оси. У Harvestis зазначають, що подальші дослідження мають показати, як це впливає на контроль попелиці в теплиці.
Зниження азоту: менше «гарячих точок», але ціною врожайності
В окремому досліді, що стартував у січні, азотне живлення поступово зменшували, щоб сповільнити розвиток попелиці. До приблизно червня різниця в рості культури була обмеженою, але влітку проявилися чіткі мінуси: слабший ріст, легші плоди та більше в’янення. Урожайність також знизилася.
За нижчої норми азоту фіксували менше «гарячих точок» попелиці. Водночас у межах самих осередків, які моніторили, вплив на розвиток популяції був невеликим. У підсумку втрати врожаю виявилися надто значними порівняно з виграшем у контролі попелиці. Повторення цього досліду заплановане на 2027 рік.
Обробки на розсаді: Closer і Teppeki найдовше стримували попелицю на старті
Оскільки на початку обороту природним ворогам потрібен час для заселення, раннє зараження попелицею може швидко перерости в проблему. Тому Harvestis перевіряла, чи можуть обробки під час вирощування розсади (на етапі розсадника) сповільнити розвиток попелиці в перші тижні після висаджування в теплицю.
У первинному скринінгу найдовший ефект показали Teppeki та Closer. В осінньому досліді розвиток попелиці залишався пригніченим приблизно 14 тижнів після обробки. Інші протестовані продукти або мали слабший/коротший ефект, або спричиняли пошкодження культури.
Водночас із Teppeki у дрібних, недозрілих плодах виявили залишки, що були значно вище максимально допустимого рівня. Тому в наступному досліді додатково перевіряли нижчі дози: у товарних плодах із цього випробування зафіксований рівень залишків Teppeki був нижчим за ліміт. Closer у повторному досліді знову чітко пригнічував розвиток попелиці. Також зазначено, що обприскування давало нижчу чисельність попелиці, ніж внесення через краплинне зрошення.
Жоден із варіантів не «обнуляв» попелицю повністю — йшлося саме про уповільнення її розвитку на старті. На основі цих результатів Бельгійська федерація садівничих кооперативів (VBT) подає заявку на схвалення Closer як обробки обприскуванням під час вирощування розсади. У Harvestis також вивчають вплив таких обробок на врожайність і на корисних організмів, яких випускають у теплиці.
Коричневий мармуровий клоп: пастки допомагають, але не замінюють ручний пошук
Коричневий мармуровий клоп (Halyomorpha halys) у теплиці спричиняє колючо-сисні пошкодження плодів і може давати кілька поколінь. За даними Harvestis, моніторинг і контроль цього шкідника дуже трудомісткі: усі рослини потрібно оглядати кілька разів на тиждень. Рослини, де знаходять клопів або яйця, маркують і перевіряють щодня (інколи кілька разів на день), щоб якнайшвидше вилучати шкідника та максимально стримувати перше покоління. Навіть за такого підходу частину особин пропускають. Молодші німфи спочатку тримаються біля яйцекладки, тож у тому самому місці згодом можуть з’являтися нові особини.
Феромонні пастки можуть допомагати з виявленням і відловом: біля пасток спостерігали більшу активність, однак клопи часто залишалися поза ними. Тому пастки не розглядають як самодостатній метод контролю.
У межах проєкту HALT-yomorpha Harvestis працює з виробниками над біологічним контролем і прогнозними моделями, які мають підказувати, коли пошук і обробки будуть найефективнішими.
В’янення перцю та FORC: латентна інфекція може проявитися після зміни вологості
У проєкті PapriWoZi Harvestis досліджує проблеми в’янення в перці. Одним із можливих чинників називають FORC — патогенний гриб Fusarium.
«FORC може бути присутнім латентно, не викликаючи проблем одразу. У нашому досліді з підщепами інфіковані рослини спочатку не мали симптомів. Лише коли ми підвищили вологість у матах, побачили знебарвлення коренів і пригнічення росту», — пояснив дослідник Сімон Лауверс.
Водночас описані випадки, коли в’янулі рослини знаходили, але FORC не виявляли. Лабораторний тест, за інформацією Harvestis, може визначати гриб у коренях, субстраті, дренажній воді та на поверхнях.
У випробуванні на окремих підщепах зниження росту та в’янення залишалися обмеженими. Також зазначено, що певні біоконтрольні організми можуть мати потенціал для пригнічення в’янення. Різниця за рівнем в’янення між органічним субстратом і кам’яною ватою була невеликою.
Механічне внесення яєць золотоочки: перші спостереження щодо втрат
Для внесення яєць зеленої золотоочки Chrysopa у посіви перцю застосували автоматичний дозатор Entomatic, який «видуває» яйця в культуру. Harvestis оцінювала, скільки яєць потрапляє на підлогу, і чи може «мокре» внесення зменшити втрати. У більшості ділянок втрати були обмеженими, а перевагу мокрого внесення поки не продемонстровано.
Період спостереження був надто коротким, щоб оцінити контроль попелиці: через три тижні осередки стали достатньо великими, щоб знадобилася коригувальна обробка. Пізніше в сезоні золотоочок у культурі все ж знаходили.