У Бразилії кремній дедалі частіше включають у програми живлення культур через кліматичні та біотичні стреси

Кремній, який для більшості культур не вважається незамінним елементом, у Бразилії набуває більшої ваги в системах живлення та інтегрованого управління посівами. Причина — частіші посухи й хвилі спеки, деградація ґрунтів та потреба стабілізувати врожайність за зростання стресових факторів.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

У Бразилії кремній із «корисної добавки» для обмеженої групи культур поступово переходить у категорію стратегічних компонентів програм живлення. Як зазначають галузеві фахівці, виробники шукають інструменти, які допомагають зменшити наслідки кліматичних екстремумів і біотичних загроз — на тлі триваліших посух, хвиль спеки, деградації ґрунтів і посилення вимог до сталості виробництва.

Технічний менеджер BRQ Brasilquímica Бруно Невес наголошує, що кремній не класифікують як життєво необхідний елемент для більшості культур, однак його фізіологічні ефекти стають важливішими у високопродуктивних системах, де рослини одночасно зазнають абіотичних і біотичних стресів.

Як працює кремній у рослині

На відміну від основних макроелементів, кремній, за даними огляду, переважно діє через зміцнення структур рослини та посилення природних механізмів захисту. Дослідження, на які посилаються у матеріалі, показують: відкладання кремнію в тканинах може підвищувати толерантність до посухи, надмірних температур і засолення, а також до ураження шкідниками та хворобами. Окремо згадується зниження вилягання у чутливих культур.

«Хоча кремній не класифікують як незамінний елемент для більшості культур, його фізіологічні переваги стають дедалі важливішими у високопродуктивних системах, що зазнають біотичних і абіотичних стресів», — зазначив Бруно Невес.

Ґрунтове та позакореневе внесення: у чому різниця

У матеріалі підкреслюють, що вибір джерела кремнію та стратегії внесення стає критичним для отримання агрономічного ефекту.

За ґрунтового внесення кремній поступово вивільняється у формі монокремнієвої кислоти — саме її рослина засвоює коренями. Серед джерел названі кальцієві та магнієві силікати, сталеплавильні шлаки та силікатвмісні кам’яні борошна. Окрім постачання кремнію, такі матеріали можуть впливати на родючість ґрунту та корекцію кислотності.

«Такий підхід сприяє формуванню сильнішої кореневої системи, щільніших тканин і створює фізичний бар’єр, який допомагає зменшити проникнення шкідників і хвороб», — пояснив Бруно Невес.

Позакореневі обробки орієнтовані на швидшу фізіологічну відповідь. У матеріалі йдеться, що для цього застосовують високорозчинні формуляції, зокрема силікат калію, а внесення прив’язують до критичних фаз розвитку: вегетативний ріст, змикання листкового покриву, цвітіння, налив зерна або плодів.

За інформацією BRQ, позакореневий кремній допомагає зміцнювати надземні тканини, активувати природні захисні реакції та підтримувати фізіологічні процеси під час стресу — зокрема через зменшення втрат води та пом’якшення впливу високих температур і водного дефіциту.

Інтегрований підхід і розширення переліку культур

Фахівці, на яких посилається матеріал, радять не протиставляти ґрунтове та позакореневе внесення, а поєднувати їх. Логіка така: безперервне надходження кремнію через ґрунт можна доповнювати цільовими позакореневими обробками у періоди підвищеного стресу.

Традиційно технології кремнієвого живлення пов’язували з культурами-акумуляторами кремнію — рисом, цукровою тростиною, кукурудзою, сорго, кормовими травами та овочевими культурами. Водночас у матеріалі зазначено, що останні дослідження демонструють перспективні результати і на сої, що потенційно розширює ринок для кремнієвого живлення в найбільшій культурі Бразилії.

Що це означає для виробників і ринку добрив

Учасники ринку пов’язують ширше впровадження кремнію не з короткостроковою модою, а зі зміною виробничих реалій. Комерційний директор BRQ Brasilquímica Муріло Спіна вважає, що кремній посідатиме дедалі помітніше місце в агровиробництві, оскільки поєднує агрономічні та екологічні ефекти, які можуть підтримувати продуктивність і стійкість систем у довшій перспективі.

На тлі зростання попиту BRQ повідомила про розширення портфеля продуктів спеціального живлення, зокрема про QualyFol SilteK — позакореневу формуляцію на основі силікату калію для культур, що зазнають абіотичних і біотичних стресів.

Загалом інтерес до кремнію, як зазначено в огляді, вписується у ширші зміни на глобальному ринку спеціальних добрив: зростає роль біологічних продуктів, біостимуляторів і технологій пом’якшення стресу, які мають допомагати стабілізувати врожайність за більш непередбачуваних погодних умов.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь