У Гельсінкі стартувала NordPheno — п’ятирічна нордична мережа з цифрового фенотипування рослин

Ви зараз переглядаєте У Гельсінкі стартувала NordPheno — п’ятирічна нордична мережа з цифрового фенотипування рослин

Фото: із відкритих джерел

Університет Гельсінкі 25–26 березня 2026 року прийняв офіційний запуск NordPheno — Nordic Research Infrastructure Hub for Digital Plant Phenotyping. Мережа, профінансована NordForsk на 2026–2030 роки, об’єднує вісім установ чотирьох країн для розвитку спільної інфраструктури, даних і AI-аналітики у селекції кліматостійких культур.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

Представники восьми провідних наукових інституцій Північної Європи 25–26 березня 2026 року зібралися в Університеті Гельсінкі, щоб офіційно запустити NordPheno — Nordic Research Infrastructure Hub for Digital Plant Phenotyping. Це п’ятирічна мережа (2026–2030), профінансована NordForsk, яка має прискорити селекцію кліматостійких культур завдяки спільній інфраструктурі, AI-орієнтованій аналітиці та міждисциплінарному навчанню.

Чому ініціативу запускають саме зараз

У матеріалі зазначається, що нордичні культури вирощують на межі зон землеробства й вони дедалі частіше стикаються з мінливою погодою. Додатковим чинником названо цілі Європейського зеленого курсу до 2030 року: скорочення використання добрив на 20% і пестицидів на 50%.

Водночас наявні фенотипувальні інфраструктури в регіоні залишаються фрагментованими: розрізнені системи даних, ручні процеси (зокрема Excel-робочі потоки) та дефіцит компетенцій на стику біології й комп’ютерних наук уповільнюють шлях «від сенсора до інсайту». NordPheno позиціонують як відповідь на ці вузькі місця.

Хто увійшов до консорціуму

До NordPheno увійшли установи з Фінляндії, Норвегії, Швеції та Данії:

  • University of Helsinki (UH, Фінляндія)
  • Norwegian University of Science and Technology (NTNU)
  • Norwegian University of Life Sciences (NMBU)
  • University of Copenhagen (UCPH, Данія)
  • Norwegian Institute of Bioeconomy Research (NIBIO)
  • UiT The Arctic University of Norway
  • University of Oslo (UiO)
  • Swedish University of Agricultural Sciences (SLU)

Заявлені напрями компетенцій охоплюють AI та edge computing, IoT, високопродуктивне фенотипування в приміщеннях і в полі, адаптацію культур до арктичних умов, геноміку та політику сталого сільського господарства.

Три стратегічні цілі NordPheno

  • Зменшити фрагментацію інфраструктури через Nordic Plant Data Hub — федеративну екосистему даних, узгоджену з принципами FAIR.
  • Розвивати IoT і розподілений AI, зокрема edge-сенсори та підхід plant Digital Twins для фенотипування в режимі реального часу.
  • Закрити розрив між біо- та ІТ-компетенціями через інтенсивні курси, воркшопи та нордичну програму мобільності для PhD і постдоків.

Як пройшов запуск у Гельсінкі

У перший день, за інформацією джерела, відбулася презентація робочого плану від UH та огляди інфраструктур від NaPPI/DiAGRI (UH), PheNo (NMBU), а також NTNU, UiO, UiT, NIBIO і SLU. Другий день включав знайомство з PhenoLab (UCPH), сесію про синергії між інфраструктурами та можливості спільного фінансування (згадуються AgData, NOVO Nordisk Foundation, а також конкурси ЄС і NordForsk), а також екскурсію до Finnish National Plant Phenotyping Infrastructure (NaPPI).

Плани на 2026 рік і очікувані результати

У 2026 році (перший рік роботи) фокусом названо мапування експертизи партнерів, запуск стратегії хабу даних і одноденний воркшоп Data Processing & Automation, який має приймати NMBU. Наступну зустріч консорціуму заплановано на червень 2026 року, далі — курс в UiT у листопаді та спільні активності на конференції SPPS.

За весь період проєкту NordPheno декларує намір підготувати понад 100 дослідників, опублікувати щонайменше 10 спільних статей, підготувати policy whitepapers щодо AI в агросекторі та створити open-source платформу для мультисайтових фенотипових, геномних і екологічних даних.

Що це може означати для агросектору

Як випливає з опису ініціативи, розвиток спільних підходів до збору та обробки фенотипових даних (у полі й у контрольованих умовах), а також інтеграція фенотипіки з геномікою та даними довкілля можуть пришвидшувати відбір ознак, важливих для стійкості до погодних стресів. Окремий акцент на федеративному хабі даних і принципах FAIR має зменшити бар’єри для повторного використання даних між майданчиками та командами.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь