Фото: із відкритих джерел
Європейські наукові команди вивчають, як склад і функції ґрунтових мікробних спільнот впливають на ріст сої, засвоєння елементів живлення та стійкість рослин. Напрацювання обговорять 24 червня на вебінарі про застосування мікробіомних технологій у ланцюгу «від ґрунту до продукту».
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Зростання інтересу до мікробіомних технологій у Європі підштовхує нові підходи до сталого рослинництва, ефективнішого використання ресурсів і підвищення стійкості продовольчих систем. Ці теми винесені в програму вебінару «Innovations from Soil to Shelf: Microbiomes Across Agriculture and Circular Food Design», який 24 червня проводить кластер Microbes4SustainableFoods.
Участь у події візьмуть дослідники з чотирьох проєктів, що фінансуються ЄС: MICROBIOMES4SOY, WHEATBIOME, HealthFerm і DOMINO. Вони розглядатимуть застосування мікробних спільнот у різних ланках — від покращення здоров’я ґрунту та стійкості культур до розробки рослинних ферментованих продуктів і перероблення харчових відходів за участю мікроорганізмів.
Соя: як мікробіом ґрунту пов’язують із продуктивністю та живленням
Окремий фокус — роль ґрунтового мікробіому у підтримці виробництва білкових культур, зокрема сої. У межах MICROBIOMES4SOY та проєкту MiCRop дослідники вивчають, як мікробні спільноти впливають на ріст сої, засвоєння поживних речовин і стійкість рослин в європейських умовах вирощування.
На базі Netherlands Plant Eco-phenotyping Centre (NPEC) в Утрехті науковці аналізують колекцію зі 100 ґрунтів під сою, зібраних у різних країнах Європи. Дослідження поєднує високороздільне фенотипування рослин із детальним аналізом мікробіому, щоб краще зрозуміти зв’язки між мікробними спільнотами ґрунту та показниками культури.
«Рослинний мікробіом може бути ключовим чинником у виробництві здорової та поживної сої в Європі», — зазначили дослідницькі команди.
За їхніми даними, робота зосереджена на пошуку мікробних функцій, які потенційно здатні підвищувати продуктивність, посилювати стійкість до екологічних стресів і зменшувати залежність від добрив та засобів захисту рослин.
Спільна платформа та наступні кроки
Наукове керівництво ініціативою здійснюють, зокрема, професор Paul Schulze-Lefert (Max Planck Institute for Plant Breeding Research), а також професори Roeland Berendsen і Corné Pieterse (Utrecht University). Збір ґрунтів і координацію експериментів у NPEC забезпечують PhD-дослідники Maria Papadopoulou та Wietze Metzelaar.
У матеріалі зазначається, що MICROBIOMES4SOY характеризує мікробні популяції та оцінює їхній вплив на фенотипи сої, тоді як MiCRop досліджує, як ґрунтова мікробіота впливає на сірчане живлення сої. Спільна експериментальна платформа дає змогу порівнювати методики, обговорювати результати та планувати подальшу кооперацію.
Також готують спільний експеримент для оцінки «collaboromes» сої, ідентифікованих у попередніх мікробіомних дослідженнях. Мета — краще розібратися з причинно-наслідковими зв’язками між складом мікробіому та продуктивністю рослин, що в матеріалі названо одним із ключових прогалин у знаннях у цій сфері.
Що це може означати для тепличного виробництва та CEA
Окремо підкреслюється актуальність таких досліджень для тепличних господарств і операторів контрольованого середовища (CEA). Краще розуміння корисних мікробних спільнот може підтримати ефективніше управління живленням, підвищення стійкості культур і зниження залежності від зовнішніх ресурсів.
Дослідники вважають, що для створення масштабованих і комерційно життєздатних мікробіомних технологій важливо поєднувати механістичні дослідження, екологічні підходи та точне фенотипування.
Контекст: «білковий перехід» у Європі
У публікації зазначається, що соя, ймовірно, відіграватиме дедалі більшу роль у переході Європи до виробництва рослинного білка та агросистем із нижчими викидами. Напрацювання MICROBIOMES4SOY і MiCRop, за оцінкою авторів, можуть допомогти підвищити надійність вирощування сої в різних європейських умовах і зменшити потребу в хімічних добривах та пестицидах.