Фото: із відкритих джерел
Огляд Global Agriculture звертає увагу, що в Євросоюзі досі дозволені пестицидні діючі речовини, які мають класифікацію «підозрюваний канцероген» (категорія 2). У матеріалі також наведено посилання на дослідження щодо гліфосату та епідеміологічний аналіз впливу «коктейлю» пестицидів у Перу.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Під час Європейського тижня боротьби з раком Єврокомісія публічно захищала план Beating Cancer Plan, який охоплює профілактику та раннє виявлення онкозахворювань. Водночас у матеріалі Global Agriculture зазначається, що пестициди в цьому плані не згадуються, попри зростання кількості наукових робіт, які пов’язують онкоризики з впливом пестицидів.
За даними огляду, щонайменше 15 діючих речовин, які класифіковані як підозрювані канцерогени (категорія 2), залишаються дозволеними в ЄС і використовуються у пестицидних продуктах по всій Європі. Як приклади автори називають каптан (фунгіцид), щодо якого також згадується потенційний вплив на фертильність, а також те, що продукти його розпаду у питній воді (метаболіти) можуть зберігати подібні токсичні властивості. Також у матеріалі згадано фольпет як широко застосовуваний фунгіцид, який пов’язують із ризиками раку та хвороби Паркінсона.
Перелік речовин, які в огляді названі пов’язаними з онкоризиками
- Aclonifen (зазначено відповідність двом критеріям PBT — Persistent, Bioaccumulative, and Toxic)
- Amisulbrom
- Bupirimate
- Captan
- Chlorotoluron (зазначено ендокринно-руйнівні властивості та два критерії PBT)
- Folpet
- Forchlorfenuron
- Imazalil (також enilconazole)
- Kresoxim-methyl
- Lenacil (зазначено два критерії PBT)
- Metazachlor
- Pirimicarb (зазначено два критерії PBT)
- Propyzamide (зазначено два критерії PBT)
- Proquinazid
- Quizalofop-P-tefuryl
Що в матеріалі сказано про гліфосат
Окремий блок огляду присвячено «новим доказам», які, за твердженням авторів, пов’язують гліфосат із канцерогенними ризиками. Зокрема, йдеться про «наймасштабніше незалежне» дослідження на лабораторних тваринах, у якому тестували як сам гліфосат, так і «репрезентативну» формуляцію, що використовується в ЄС, а також формуляцію, яку застосовують у США.
У матеріалі стверджується, що довготривалий вплив, який починався з ранніх етапів життя (включно з пренатальним впливом), навіть на дуже низьких рівнях, еквівалентних прийнятній добовій дозі (ADI), призводив до раннього лейкозу у молодих щурів. Також повідомляється про статистично значуще зростання частоти низки інших пухлин (зокрема шкіри, печінки, щитоподібної залози, нервової системи, яєчників, молочної залози, наднирників, нирок тощо). Автори підкреслюють, що загальні показники захворюваності були низькими, але «значущими», з огляду на широке застосування гліфосатвмісних продуктів серед фермерів, професійних користувачів і приватних споживачів.
Також у матеріалі зазначено, що попри попередження, які, за твердженням авторів, надходили до європейських органів у 2023 році, ці дані не були враховані під час процедури повторного схвалення, і гліфосат отримав дозвіл у ЄС ще на 10 років. PAN Europe та частина її членів, як повідомляється, оскаржують це рішення в Суді ЄС.
Дані Nature про «коктейль» пестицидів: приклад Перу
Ще один аргумент у матеріалі — посилання на дослідження, опубліковане в журналі Nature, яке пов’язує тривалий вплив пестицидів із підвищеним ризиком раку. У ньому розглядали 31 із найпоширеніших пестицидів у Перу; при цьому, як зазначено в огляді, жоден із них не класифікований ВООЗ як «відомий канцероген для людини».
За даними огляду, близько третини цих речовин також дозволені в ЄС. Серед прикладів названо гліфосат, абамектин (у матеріалі охарактеризований як репротоксичний) і дельтаметрин (у матеріалі охарактеризований як нейротоксичний; також зазначено, що він спричиняє ушкодження мозку у вагітних тварин).
Як описано в огляді, дослідники зіставили карту забруднення довкілля, пов’язаного з пестицидами, з геоданими понад 150 тис. пацієнтів із діагнозом раку за 2007–2020 роки в Перу. У зонах, де ймовірність впливу пестицидів була вищою, ризик розвитку раку в середньому був на 150% вищим.
Також у матеріалі наведено висновок, що певні пухлини, хоча й уражають різні органи, можуть мати спільні «біологічні вразливості», пов’язані з клітинним походженням, які «послаблюються» під впливом пестицидів. Згадано, що молекулярні аналізи в Інституті Пастера показали: пестициди порушують процеси, які підтримують клітинні функції та клітинну ідентичність, а ці зміни можуть з’являтися до розвитку раку — як ранні, кумулятивні та «тихі» ефекти.
Що це означає для агровиробників
Матеріал підкреслює, що дискусія навколо канцерогенних ризиків пестицидів у ЄС залишається гострою й може впливати на регуляторні рішення та доступність окремих діючих речовин. Для господарств це означає потребу уважно стежити за статусом діючих речовин, умовами їх застосування та можливими змінами в переліках дозволених продуктів.
Окремо в огляді згадується ініціатива Feed and Food Omnibus, яку автори трактують як крок до послаблення стандартів безпеки та подовження перебування токсичних речовин на ринку. Це подано як позиція авторів матеріалу.