Фото: із відкритих джерел
Німецький агровиробник Фелікс Кробітцш бере участь у проєкті зі зниження викидів у ланцюгу «пшениця—борошно—хліб» і вирощує близько 100 га пшениці із застосуванням стабілізованого N-добрива. За участь у програмі він отримує премію орієнтовно 90 євро/га, а скорочення вуглецевого сліду підтверджують розрахунком і верифікацією.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
У Маркклеберзі поблизу Лейпцига (Німеччина) керівник Wachauer Agrar- und Transport GmbH Фелікс Кробітцш на частині площ тестує підхід до вирощування пшениці зі зниженим вуглецевим «слідом». За даними матеріалу, господарство обробляє близько 1 500 га, має також 100 га органічного землеробства, біогазову установку та інші напрями діяльності. У рослинництві роблять ставку на ощадливі практики — зокрема проміжні культури, внесення перероблених залишків (дигестату) та оптимізацію використання дизеля, ЗЗР і добрив.
Кробітцш є одним із шести учасників проєкту пекарської компанії Lieken щодо застосування добрив зі зменшеним CO2-відбитком у вирощуванні пшениці. У межах проєкту він вирощує на чотирьох полях близько 100 га сортів KWS Espinum і DSV Patras.
Як змінюють технологію внесення азоту
Ключовий елемент — перехід із 2024 року на стабілізоване азотне добриво Alzon neo-N (SKW), яке, за інформацією компанії-учасника ланцюга, виробляють із використанням біометану. Заявляється, що це дає змогу зменшити CO2-викиди на етапі виробництва добрива до 90% порівняно з добривами на основі природного газу.
За словами фермера, зазвичай пшеницю підживлюють у три прийоми, але зі стабілізованим N-добривом інколи достатньо одного проходу техніки. Він пояснює це тим, що «за добрих умов азот доступний від початку до кінця». Такий підхід, за його оцінкою, економить дизель і час та зменшує навантаження на ґрунт. Окремо зазначено, що нітрифікаційні інгібітори також знижують викиди закису азоту (N2O).
У 2025 році, за даними матеріалу, на цих площах отримали близько 90 ц/га за вмісту білка понад 13%.
Премія близько 90 євро/га і хто оплачує верифікацію
Учасник проєкту повідомляє, що премія на рівні близько 90 євро/га робить додаткові зусилля економічно доцільнішими, особливо на тлі періодів, коли ціни на пшеницю опускаються нижче 200 євро/т, а дизель і добрива залишаються дорогими. У матеріалі зазначено, що наразі премії та додаткові витрати (зокрема на верифікований розрахунок CO2-економії) бере на себе пекарська компанія.
Водночас для нарощування обсягів, як випливає з публікації, додаткові витрати на кліматичні заходи потрібно буде передавати далі по ланцюгу постачання — за умови готовності споживачів платити більше за продукцію, вироблену з урахуванням кліматичних цілей.
Вуглецевий слід: як рахували і що отримали
За даними компанії, у 2025 році Product Carbon Footprint пшениці з проєкту вдалося знизити більш ніж на 30% порівняно з референсом, де використовували «звичайне» добриво. Розрахунок виконували за підходом Cradle to Gate інструментом GreenVis (Veravis) і верифікували за стандартом ISO 14067.
Партнери ланцюга «пшениця—хліб»
Проєкт, який стартував у 2024 році в Центральній Німеччині, реалізують у партнерстві з:
- SKW Piesteritz,
- Agravis Ost, Veravis,
- Roland Mills Ost,
- Lieken Brot- und Backwaren.
Також у матеріалі зазначено, що кліматичні цілі Lieken офіційно визнані Science Based Targets initiative (SBTi). Компанія декларує намір скоротити викиди CO2: до 2032 року від електроенергії та газу на 50% (база 2022), до 2032 року від сільськогосподарських викидів на 45% (база 2023), до 2035 року від переробки сировини та пакувальних матеріалів на 37% (база 2023).
Про підхід до зниження викидів у ланцюгу створення вартості пшениці також планують інформувати на DLG-Feldtage у Бернбурзі 16–18 червня на стенді «DLG-Spotlight: Wertschöpfungskette Weizen».