Фото: із відкритих джерел
Фінська NPHarvest запустила 4-місячну пілотну установку на біогазовому підприємстві в Нижній Саксонії, щоб перетворювати рідкий дигестат на придатні для добрив поживні компоненти. Проєкт позиціонують як відповідь на жорсткіші норми щодо внесення азоту та зростання витрат на транспортування дигестату.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Фінська cleantech-компанія NPHarvest запустила пілотну установку на Biogas Westerbakum GmbH & Co. KG у Нижній Саксонії (Німеччина). Це перший проєкт компанії на німецькому ринку, який вважають найбільшим біогазовим у Європі. Демонстраційний модуль працюватиме 4 місяці та розрахований на безперервну переробку близько 20 м3/добу рідкого дигестату — поживного побічного продукту після виробництва біогазу.
У матеріалі зазначається, що установка має на меті вилучати поживні речовини безпосередньо з побічних потоків, перетворюючи дигестат із статті витрат на керування відходами на потенційно товарний ресурс. Контекстом для таких рішень є посилення вимог до управління поживними речовинами: за Директивою ЄС про нітрати внесення азоту у вразливих зонах обмежене 170 кг/га на рік, а Німеччина додатково запровадила жорсткіші правила, щоб зменшувати надлишки поживних речовин і рівні нітратів у ґрунтових водах.
Як організовано пілот і контроль результатів
Демо-установка почала роботу 10 березня. Протягом першого місяця показники контролювали через онлайн-дані та регулярні лабораторні аналізи. Початкові результати також звірили із зовнішньою лабораторією в Ольденбурзі — за даними джерела, зовнішні вимірювання були близькими до внутрішніх аналізів NPHarvest.
Чому тема актуальна для біогазових операторів і ринку добрив
У Німеччині, за даними публікації, працює понад 9 700 біогазових установок. Сектор дедалі більше обмежений лімітами на внесення дигестату та зростанням транспортних витрат, що змінює економіку управління поживними речовинами. Паралельно ринки добрив залишаються волатильними, що підсилює інтерес до локально вироблених поживних компонентів.
У NPHarvest вказують, що вилучення азоту й фосфору з побічних потоків біогазового виробництва може допомагати зменшувати надлишки та отримувати продукт, який можна реалізувати.
«Біогазові установки проєктувалися для виробництва відновлюваної енергії, але вони також генерують потоки поживних речовин зі значною нереалізованою цінністю», — зазначив CEO NPHarvest Юхо Узкурт Кал’юнен.
Технічні характеристики та параметри
- Місце пілоту: Biogas Westerbakum GmbH & Co. KG, Нижня Саксонія (Німеччина).
- Тривалість демонстрації: 4 місяці.
- Продуктивність за подачею: близько 20 м3/добу рідкого дигестату.
- Оціночний обсяг відновлення поживних речовин: до приблизно 26 т/рік (як зазначено в матеріалі).
- Принцип: мембранний процес вилучення азоту та фосфору з рідких відходів.
- Заявлена ефективність: до 90% вилучення азоту та фосфору з рідких потоків відходів.
- Продукти, які згадуються як вихідні компоненти для добрив: сульфат амонію та фосфат кальцію.
- Інтеграція: модульний «plug-in» до наявної інфраструктури без впливу на поточні операції біогазової установки (за описом компанії).
Що це може означати для агровиробників
Якщо технологія підтвердить заявлені показники в реальних умовах, біогазові підприємства можуть отримати інструмент для зменшення обсягів дигестату, який потрібно вивозити та вносити на поля в межах регуляторних лімітів, і водночас — джерело локальних поживних компонентів для виробництва добрив. У матеріалі також зазначено, що тепличні господарства особливо чутливі до цінових і логістичних ризиків на ринку добрив, тому локальне відновлення азоту й фосфору розглядають як потенційно важливий напрям.
«Тепличні виробники особливо вразливі до тиску вартості та постачання добрив, тож можливість відновлювати поживні речовини локально — дуже цікавий розвиток», — підсумував Юхо Узкурт Кал’юнен.
Німецький пілот, за інформацією джерела, спирається на попередню промислову демонстрацію на біогазовій установці в Анкарі (Туреччина), а також на польові випробування на дослідній фермі Viikki Університету Гельсінкі, де відновлені азот і фосфор показали результат «на рівні» зі звичайними синтетичними добривами.