Фото: із відкритих джерел
На дослідних станціях у Північній Кароліні автономні дрони, що стартують із погодозахищених док-станцій, збирають знімки та формують карти для оцінки стану посівів. Ініціатива AIRS має на меті автоматизувати шлях від польоту до аналітики й рекомендацій для агровиробників у режимі близькому до реального часу.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
На аграрних дослідних станціях у Північній Кароліні (США) випробовують підхід до моніторингу посівів, у якому автономні дрони виконують польоти без пілота на місці, а запуск і контроль місій відбувається дистанційно. Зокрема, на Sandhills Research Station у Джексон-Спрінгс дрон вилітає з погодозахищеної док-станції, набирає запрограмовану висоту та облітає ділянки дослідних посівів, збираючи зображення високої роздільної здатності.
Політи та обробка даних є частиною ініціативи AIRS (Automating Intelligence from Research Stations), яка поєднує дрон-технології, розширену зйомку, інструменти штучного інтелекту та цифрове землеробство. Задекларована мета — перетворювати масиви польових даних на прикладні висновки для дослідників і виробників та наблизити рекомендації до формату «в реальному часі».
«Ми можемо робити інтелект із цих даних у реальному часі, і це допомагає виробнику ухвалювати рішення… наприклад: “У вас спалах цієї хвороби, і він найсильніший у цих полях і в конкретних частинах цих полів”», — сказав Кріс Реберг-Гортон, директор Resilient Agriculture Platform у Plant Sciences Initiative університету NC State.
Від знімків до карт і моделей для агрорішень
У матеріалі зазначається, що AIRS намагається вийти за межі «просто аерофото». Команда працює над цифровою інфраструктурою, здатною обробляти великі обсяги даних, які генерують регулярні польоти. Отримані зображення перетворюють на:
- детальні ортомозаїчні карти (orthomosaic maps);
- тривимірні моделі посівів;
- теплові карти (heat maps) для виявлення зон із тиском хвороб, дефіцитами живлення або водним стресом.
Окремий акцент — на стандартизації збору та обробки даних між дослідними станціями. Очікування дослідників полягає в тому, що це дозволить накопичувати довгостроковий архів аграрної інформації для прискорення селекції, розвитку точного землеробства та досліджень кліматичної стійкості.
Фенотипування з повітря: швидше й регулярніше
Одним із найближчих практичних застосувань названо фенотипування — вимірювання характеристик рослин (ріст, стан, стійкість до хвороб). На відміну від ручних обходів тисяч ділянок, дрони можуть виконувати ці завдання швидше та збирати дані, які складно отримати «вручну» у великому масштабі.
«З дронами вам потрібен лише час, щоб літати раз на тиждень», — сказав Джо Гейдж, асистент-професор Crop and Soil Sciences.
«Drone-in-a-box»: автономність як спосіб зменшити виїзди в поле
Найпомітнішим елементом підходу в матеріалі названо розгортання автономних систем «дрон у боксі» (drone-in-a-box). Дрон зберігається у погодозахищеній станції та може працювати віддалено — без постійної присутності персоналу на локації. Це, за задумом, має зменшувати витрати та дозволяти частіше збирати дані в критичні фази розвитку культури.
«У нас дрон на місці, і дехто з нас може просто керувати дроном із Ролі… Це заощадить нам багато грошей, бо все автоматично», — сказав Френк Бай з Department of Biological and Agricultural Engineering.
Зазначається, що технологія вже підтримує дослідження посухостійких сортів сої: часті польоти мають допомогти краще зрозуміти реакції культури на зміну умов середовища.
Що це означає для агровиробників
Описаний підхід демонструє, як може виглядати «підключена» система моніторингу, де дрони, сенсори та інші машини формують потоки даних, а аналітика на їх основі допомагає локалізувати проблеми в полі — від хвороб до водного стресу — і швидше переходити від спостереження до управлінського рішення. У матеріалі також припускається, що в майбутньому подібні дані можуть надходити не лише з дронів, а й з комбайнів, сівалок, тракторів і роботизованих платформ.