Ягідна галузь України входить у сезон 2026 із подвійним ударом: весняні заморозки знищили частину врожаю, а собівартість виробництва зросла в півтора рази. Водночас загальноєвропейський дефіцит відкриває нові експортні можливості — і ті фермери, які встигли інвестувати в технології, мають усі шанси вийти з цього сезону у плюсі.
В інтерв’ю AgroNews президентка Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна розповідає, які культури постраждали від негоди найбільше, чому Італія та Австрія стають ключовими ринками для українських ягідників, і що насправді заважає галузі масштабуватися — навіть коли попит у Європі стрімко зростає.
🫐 Собівартість виробництва цього сезону зросла в 1,5 рази, плюс заморозки. На скільки відсотків подорожчають ягоди для українського покупця влітку 2026?
Для українського покупця влітку ягоди подорожчають щонайменше на 10% у порівнянні з минулим роком, що здебільшого пов’язано із загальною інфляцією. Оскільки втрати врожаю цього року оцінюються як менші за торішні, різкого стрибка цін не передбачається. Проте варто розуміти, що ціна на полиці залежатиме від конкретного фермера.
Якщо господарству пощастило уникнути сильних заморозків нижче двох градусів морозу і воно вирощує не органічну продукцію, то ціни зростуть мінімально. Натомість ті фермери, які втратили половину врожаю, будуть змушені закладати ці збитки у вартість своїх ягід. Великі агрохолдинги завдяки своїм масштабам зможуть збалансувати втрати, тому в них подорожчання буде на середньому рівні.
🫐 Заморозки цього року вдарили по вишні та абрикосах, по якій культурі втрати найбільші і де ціна злетить найвище? І чи відтягне подорожчання кісточкових покупця від ягід на внутрішньому ринку?
Цьогорічні заморозки найбільше нашкодили врожаю абрикосів. Проте покупцям не варто очікувати захмарних цін на кісточкові, адже на ринку завжди є «стеля» імпортної ціни, яка коливається залежно від попиту та стримує подорожчання вітчизняних фруктів. У 2025 році ціни на українські та закордонні фрукти вже були приблизно однаковими.
Очікується, що цього року вартість скоріш за все зросте на 10 відсотків порівняно з попереднім сезоном. Ця ситуація вдарить не стільки по покупцях, скільки безпосередньо по доходах самих українських виробників.
🫐 Для кого з ягідників: лохина, малина, полуниця, вишня – сезон 2026 буде вдалим, а для кого провальним?
Оцінювати успішність сезону варто не за видами ягід, а за тим, наскільки технологічно підготовленим є фермер. Сезон буде вдалим для тих господарств, які вирощують продукцію в теплицях (закритому ґрунті), інвестують у сучасні технології глибокої заморозки для тривалішого зберігання та яким просто пощастило з погодою.
Натомість провальним рік стане для підприємств, які досі покладаються на вирощування просто неба та захищають рослини від негоди лише ситуативно. Загалом від холодів найбільше постраждали ранні та середні сорти ягід, тоді як пізні сорти успішно пережили негоду, адже ще перебували у стані зимівлі.
🫐 Заморозки цього року були не тільки в Україні, а й у Польщі та Іспанії. Чи може загальноєвропейський дефіцит підняти експортну ціну і компенсувати втрати фермера?
Так, загальноєвропейський дефіцит дійсно може зіграти нам на руку. Ще у 2025 році наші виробники змогли не лише не втратити, а й навіть збільшити свої прибутки за деякими категоріями ягід. Це стало можливим, зокрема, завдяки так званому відкладеному експорту, коли заморожену продукцію продавали вже після піку сезону за вигіднішими цінами.
🫐 Клімат змінюється. Які регіони України виграють від потепління і починають вирощувати нові культури, а для яких зміна клімату стає загрозою для ягідництва?
В Україні немає сильного поділу на кліматичні зони, хоча південь традиційно залишається більш спекотним. Основне ж українське ягідництво зосереджене у північних та західних областях. Глобальне потепління дійсно змушує фермерів витрачати більше коштів на обслуговування полів у літню спеку.
Проте зміна клімату також є причиною раптових весняних заморозків, які наразі є значно більшою проблемою, і від цих холодних хвиль страждають саме ті регіони, де ягідництво розвинене найбільше.
🫐 Україна переходить від польських посередників до прямих поставок у Францію та Німеччину. Наскільки зросла частка прямого експорту за останній рік?
Загальна тенденція до зростання прямого експорту українських ягід до західних країн дійсно існує, проте через заморозки цей процес тимчасово призупинився, оскільки значну частину врожаю втратили і в Україні, і в Польщі.
Через загальноєвропейський дефіцит ціни в Європі суттєво зросли, і продавати туди продукцію стало надзвичайно вигідно. Водночас польська промисловість гостро потребувала сировини для переробки, бо також залишилася без власного врожаю через негоду. Оскільки українським виробникам технічно складно швидко перенаправити всі великі обсяги продукції напряму на Захід, продаж ягід польським підприємствам став оптимальним та зручним рішенням.
У результаті обсяги прямого експорту до західних країн у тоннах дещо знизилися, оскільки зменшилася кількість преміальних сортів та органічної ягоди, які зазвичай туди відправляють.
Натомість постачання до Польщі у тоннах сильно зросло — це дозволило українським фермерам повністю покрити свої витрати та вигідно реалізувати великі обсяги ягід меншого калібру, які чудово підходять саме для промислової переробки.
🫐 Який ринок зараз найперспективніший для українського ягідника, і чому, та чи ростуть площі ягідництва? Що показує 2025-2026?
Найбільш перспективними ринками збуту наразі є ті європейські країни, які готові купувати українську ягоду навіть за новими, вищими цінами в умовах дефіциту товару. Яскравим прикладом є Італія та Австрія, які продемонстрували високу стійкість попиту та стали ключовими драйверами валютної виручки.
Водночас завдяки сприятливій ціновій ситуації на зовнішніх ринках, загальна виручка від експорту української замороженої малини у 2025 році зросла на понад 67 відсотків. Фермери стали краще планувати продажі та використовувати склади, тому пік поставок малини змістився на осінь, що дозволяє генерувати значно більші прибутки завдяки високим цінам.
🫐 Заморожена ягода потребує безперебійного холодного ланцюга, а перебої з електрикою досі є. Як галузь вирішує це питання і скільки продукції втрачається через проблеми з електропостачанням?
Українські виробники успішно адаптуються до цих викликів. За даними опитувань, більшість підприємств, які мають потужності для заморозки, завчасно забезпечили себе резервними джерелами живлення, переважно дизельними генераторами.
Тому основна проблема зараз полягає у зростанні собівартості через загалом вищу ціну електроенергії від резервних джерел порівняно із мережею, а також постійне подорожчання пального.
🫐 Які найважливіші проблеми ягідництва в Україні є на зараз? Чи є інструменти їх вирішення?
На сьогодні ключовою проблемою є нестача робочої сили. Ягідна галузь є трудомісткою і такою, яка потребує значної кількості людського ресурсу на багатьох виробничих процесах, і, передусім, на зборі врожаю. Іншим важливим питанням лишається брак інвестицій у сучасні підходи: галузі гостро не вистачає коштів для переходу на вирощування ягід у закритому ґрунті, закупівлю кращих сортів рослин та розбудову потужностей із глибокої заморозки.
🫐 Євроінтеграція відкриває ринки, але й вимагає відповідності стандартам ЄС. Де зараз українські ягідники не дотягують до європейських норм, і що асоціація робить, щоб це змінити?
Процес адаптації до європейських вимог іде досить активно, і Асоціація «Ягідництво України», зі свого боку, постійно сприяє кращій обізнаності виробників та переробників щодо особливостей сертифікацій та ключових змін до вимог з якості та безпечності продукції.
Так, за останні кілька років ми провели тренінги щодо системи HACCP та стандартів GFSI, огляд змін до стандарту Global G.A.P, IFA 6 SMART, а також цикл тренінгів із сертифікації BRC Global Standard та IFS Food”.
Крім того, за підтримки міжнародних донорів Асоціація регулярно проводить для своїх членів технологічні бізнес-тури, де учасники мають змогу глибше зануритися в особливості вимог європейських байерів та різноманітних законодавчих аспектів щодо якості й безпечності продукції, маркування, пакування та ін. Минулого року такі технологічні бізнес-місії були організовані до Нідерландів та Сербії, а вже в червні цього року ми з переробниками їдемо до Франції.
🫐 Після змін до постанови КМУ №738 – фермеру стало простіше чи складніше отримати грант, і скільки реально людей ним скористались?
Після змін до постанови процес отримання грантів став одночасно складнішим в оформленні, але з’явилося багато нових можливостей. З одного боку, додалася бюрократія: тепер обов’язковим є експертний звіт щодо проєктно-кошторисної документації, без якого заявку відхиляють. Через залучення коштів ЄС також запроваджено жорсткий аудит контрагентів та постачальників на відсутність у санкційних списках.
Крім того, посилено контроль за цільовим використанням коштів, а бізнес зобов’язали маркувати свої об’єкти європейською символікою. З іншого боку, держава тепер покриває до 80 відсотків витрат для бізнесу у прифронтових зонах. Програма стала значно доступнішою для дрібних фермерів, оскільки вимоги до розмірів сховищ зменшили в рази, а також знизили вимогу щодо кількості нових робочих місць.
Разом з тим скасували ліміти на теплиці та дозволили брати гранти на системи енергонезалежності, як-от сонячні панелі чи генератори. Після перезапуску програми виробники уже отримали 38,8 млн грн на сади та ягідники, а ще залучили 32 млн грн на модульні теплиці.