Фото: із відкритих джерел
Європейський ринок ягід для українських експортерів стає більш фрагментованим: різниться платоспроможність країн, змінюється попит на окремі культури, а покупці дедалі більше зважають на сертифікацію та якість. На конференції AgroBerry&Veg 2026 в Рівному учасники обговорили, які ягоди можуть дати виробникам кращу маржинальність і де шукати нові ринки.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Українські виробники ягід працюють в умовах більш роздрібненого європейського попиту: у різних країнах відрізняється купівельна спроможність, змінюються пріоритети щодо культур, а інтерес до продукції з вищою доданою вартістю зростає. Ці тенденції обговорювали учасники конференції AgroBerry&Veg 2026, що відбулася 17 вересня в Рівному.
За оцінками спікерів, збільшення обсягів експорту вже не гарантує пропорційного зростання доходів для виробників. Європейські покупці й надалі шукають стабільні поставки якісної та сертифікованої ягоди, однак дедалі важливішою стає різниця в ціні, яку готові платити різні ринки.
Як змінюється географія попиту
Учасники дискусії звернули увагу на зсуви в попиті за країнами. Зокрема, у частині країн Центральної та Східної Європи купівельна спроможність зросла, тоді як традиційні лідери споживання — Німеччина та Франція — демонструють ознаки стагнації. Це підштовхує українських експортерів переглядати звичні напрямки збуту та працювати з ширшим переліком ринків.
Які ягоди можуть стати перспективнішими
Структура попиту змінюється і за культурами. Спікери відзначили зниження інтересу до дикорослої чорниці, тоді як бузина привертає більше уваги завдяки використанню у харчових продуктах, напоях і концентратах. На їхню думку, вирощування бузини може стати додатковою можливістю порівняно з опорою лише на заготівлю дикорослої сировини.
Серед культур, які називали як потенційні напрями розвитку, також згадували:
- червону смородину — у періоди обмеженої пропозиції вона може продаватися дорожче за чорну смородину;
- вишню — попит у світі оцінюють як сильний, але частка цієї ягоди в українському експорті поки залишається відносно невеликою;
- бузину — за умови розширення культивації паралельно з наявною дикою заготівлею.
Органічний сегмент: менше тонн — більше виручки
Окремо обговорювали органічні ягоди як сегмент із доданою вартістю. За наведеними під час дискусії даними, у 2025 році Україна експортувала близько 2,200 тонн органічно вирощених ягід — менше, ніж роком раніше, однак експортна виручка зросла. Це пояснювали вищою вартістю за тонну завдяки премії за сертифіковану органічну продукцію.
Водночас внутрішній ринок органіки залишається обмеженим: органічні ягоди можуть коштувати на 30–40% дорожче за звичайні.
Ціна має межі: переробники можуть замінювати сировину
Учасники також наголосили, що дефіцит певної ягоди не означає готовність покупців приймати будь-яку ціну. Переробники можуть коригувати рецептури, якщо сировина стає надто дорогою. Як приклад наводили малину, яка в окремих перероблених продуктах може конкурувати з вишнею як альтернативним інгредієнтом.
Механізоване збирання як фактор економіки нових культур
Під час оцінки нових культур важливим назвали потенціал механізованого збирання, адже це допомагає контролювати витрати та підтримувати виробництво у більших масштабах. Відповідно, економіка збирання та переробки має розглядатися поряд із потенційною ціною на ринку.
Поза ЄС: США та країни Перської затоки
Окрім Євросоюзу, учасники дискусії згадували можливості на ринках США та країн Перської затоки — за умови, що експортери зможуть виконати специфічні вимоги цих напрямків.
Джерело інформації: матеріали обговорення на AgroBerry&Veg 2026 (за повідомленням профільних галузевих ресурсів).