Скорочення площі зрошуваних земель, руйнування меліоративної інфраструктури та кліматичні зміни ставлять під загрозу майбутнє аграрного виробництва в Україні. Про це під час виступу на дискусійному майданчику «Стратегія водної стійкості ЄС: як це стосується українських аграріїв?» заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, повідомила пресслужба ВАР.
«Перше, що треба розуміти, — не можна напряму перекладати європейський досвід на українські умови. У нас не має проблеми з тим, що ми забагато зрошуємо – ми зрошуємо замало. Якщо дивитися на статистику, то за радянських часів ми мали 2,3 млн га зрошуваних земель. До війни — лише 540 тис. А зараз залишилося 134 тис.га. Порівняйте це з 30–34 млн га оброблюваної землі — і зрозуміло, що зрошення у нас майже відсутнє», — зазначив М. Соколов.
При цьому він додав, що проблема українського агросектору не в надмірному використанні води, а в її нестачі, що вже зараз негативно позначається на врожайності.
«За деякими кліматичними прогнозами, до 2050 р. без зрошення буде неможливо вирощувати сільгосппродукцію на приблизно 50% українських площ, або 14 млн га. Вже зараз ми бачимо наслідки в Бессарабії, у Миколаївській області, цьогоріч на Херсонщині загинуло близько 400 тис. га посівів, ще півтора мільйона гектарів пошкоджені. Що робити в умовах того, що клімат продовжує змінюватись і потреба в зрошенні зростає, чи є в нас достатні водні ресурси? Це питання не лише бізнесу, а й продовольчої безпеки світу», — наголосив заступник голови ВАР.
Він також зазначив, що українські аграрії вже самостійно переходять на ощадливі технології без тиску з боку держави.
«Існують ідеї про запровадження адміністративного регулювання сівозміни за прикладом Узбекистану та Казахстану. Але регулювання сівозміни державою — це найгірше, що може бути. Українські аграрії використовують сівозміну, бо без неї не буде врожаю. У посушливих регіонах фермери самі впроваджують технології обробітку грунту strip-till, no-till, щоб зберегти вологу. Ринок вже рухає агровиробництво до ощадливих практик», — підкреслив М. Соколов.
На його думку, Україні необхідна національна стратегія водозабезпечення, що включатиме не лише відновлення зрошення, а й акумулювання та рівномірний розподіл водних ресурсів протягом року.
«Через кліматичні зміни ми можемо втратити половину аграрного виробництва. Щоб цього не сталося, потрібна державна політика — з відновлення зрошення, накопичення води та її розподілу по сезонах. Бо питання не лише в обсягах води, а в тому, як вона розподілена впродовж року. Ситуація, коли на початку року води забагато, а потім — посуха, так само унеможливлює сільське господарство та погіршує життя людини. Без стратегічного підходу на рівні держави кожен аграрій сам з цим не впорається. Потрібні системні рішення», — резюмував заступник голови ВАР.
Джерело:
apk-inform.com