Фото: із відкритих джерел
Дослідники в Західній Австралії перевіряють підхід, за якого ризобії вносять не на бобову культуру, а на попередник — ячмінь — щоб «підготувати» ґрунт до сухого висіву вики. Перші результати показали більші бульбочки у вики після інокульованого ячменю та підтвердили наявність внесеного штаму в цих бульбочках.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
В Австралії дослідники вивчають так звану «head-start inoculation» — стратегію, за якої інокулянт із ризобіями вносять на насіння небобової культури в сезоні, що передує бобовій. Мета — наростити популяцію ризобій у ґрунті заздалегідь і підвищити шанси на успішне бульбочкоутворення у бобових, висіяних у сухий ґрунт.
Як пояснюють автори підходу, сухий висів став звичною практикою для багатьох господарств, однак для бобових він проблемніший: бактерії на інокульованому насінні потребують прохолодних і вологих умов, щоб прижитися, тому можливості сухого висіву обмежені.
Техніку в межах дослідження випробовує студент Murdoch University Джейк Тейлор у групі Legume and Rhizobium Science (LRS). Робота виконується як частина співінвестиції GRDC та Western Australian Agricultural Research Collaboration (WAARC).
Польовий дослід: ячмінь у 2024-му — вика у 2025-му
У 2024 році на полі біля Lake Grace (Західна Австралія) заклали дослід: насіння ячменю інокулювали штамом WSM4643 (ризобії для інокулянтної групи E — сочевиця, горох польовий, вика). Далі оцінювали, як це вплине на бульбочкоутворення у вики в сезоні 2025 року.
За словами дослідника, попередні результати показали, що вика після інокульованого ячменю формувала суттєво більші бульбочки, ніж вика після неінокульованого ячменю. Генетичний аналіз, як зазначається, підтвердив, що у значно більших бульбочках містився саме штам WSM4643, який наносили на насіння ячменю.
«From genetic analysis we were able to confirm that the significantly larger nodules on the vetch contained the WSM4643 strain that we applied to the barley seed», — зазначив Джейк Тейлор.
Водночас у варіанті з неінокульованим ячменем бульбочки на вики були менші, а виявлений у них штам, за словами дослідника, не вдалося зіставити з даними генетичної бази.
Що показали вимірювання популяції ризобій у ґрунті
Окремо в дослідженні оцінювали чисельність ризобій у ґрунті — напрям, який, як зазначається, вивчають рідко через тривалість і складність оцінювання. У межах випробування порівнювали половинну, стандартну та подвійну комерційну норму інокулянту на насінні ячменю.
«We looked at doubling and halving the commercial rate of the inoculant on the barley seed and found that by doubling the rate, we saw up to sixfold increases in the rhizobia population in the soil compared with the standard commercial rate», — повідомив Джейк Тейлор.
Також у роботі перевіряли, чи здатна коренева система ячменю підтримувати внесений штам. За наведеними даними, популяція WSM4643 у зоні коренів була приблизно у 45 разів вищою, ніж у «звичайному» ґрунті.
Контекст для практики: сухий висів і кислі ґрунти
WSM4643 у матеріалі описують як штам, випущений у 2024 році, з поліпшеною толерантністю до низького pH ґрунту та сухих умов. Дослідник зазначає, що це може розширити можливості вирощування бобових на кислих ґрунтах: зокрема, вказується, що з новим інокулянтом групи E можна працювати до pH 5 або «трохи нижче», і він «добре виживає».
У подальшому команда планує продовжити оцінювання бульбочкоутворення, а також вимірювати азотний склад рослин і врожайність насіння.
Навіщо «head-start» може бути цікавим господарствам
Керівник робіт, головний науковий співробітник WA DPIRD і Murdoch University Рон Єйтс пояснює, що завдання ширшої програми — валідувати техніку так, щоб її можна було рекомендувати виробникам із науковим обґрунтуванням. Окремо він звертає увагу, що підхід може дати більше варіантів для використання покриттів на насінні бобових (зокрема пестицидних), які «здебільшого токсичні» під час встановлення ризобій зі «slurry» із живими клітинами.
«We want to be able to recommend it to growers with scientific backing», — зазначив Рон Єйтс.
Дослідження є частиною проєкту HALO (Harvestable annual legume options), який співпідтримують GRDC та WAARC і в якому беруть участь Murdoch University, WA DPIRD та CSIRO. Проєкт, за даними матеріалу, має завершитися у 2027 році; повідомляється, що він уже дав 4 нові варіанти сортів однорічних бобових, придатних до збирання, а ще 3 — на просунутих етапах розробки.
Для виробників практичний сенс «head-start» у тому, що він націлений на зниження ризиків при сухому висіві бобових і на стабільніше формування бульбочок — ключової умови для біологічної фіксації азоту.