Фото: із відкритих джерел
У Нижній Австрії в регіоні Тулльнерфельд дослідники вперше виявили в кукурудзі афлатоксин B1 — один із найнебезпечніших мікотоксинів. Науковці пов’язують ризик його появи з теплішими та сухішими умовами, які стають частішими через зміну клімату.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Зміна режимів опадів і підвищення температури сприяють поширенню окремих грибних хвороб у зернових і кукурудзі. Як повідомляє Університет природних ресурсів і наук про життя у Відні (BOKU University), у межах актуального дослідження вперше зафіксовано появу високотоксичних мікотоксинів пліснявого походження в кукурудзі в регіоні Тулльнерфельд (Нижня Австрія). Йдеться про афлатоксин B1.
Що відомо про афлатоксин B1
Афлатоксин B1 — метаболіт двох видів пліснявих грибів роду Aspergillus, які формуються переважно за теплих і сухих умов. За даними AGES (Агентство з питань здоров’я та безпеки харчових продуктів Австрії), афлатоксини мають гепатотоксичну дію, є канцерогенними та здатні пошкоджувати генетичний матеріал. При цьому афлатоксин B1 називають найтоксичнішим у цій групі.
У матеріалі також зазначено, що ці токсини значною мірою термостабільні: під час приготування їжі (зокрема варіння чи випікання) вони не руйнуються і не зменшуються.
Чому ризик може зростати
У фокусі польових випробувань у Тулльні спочатку були інші токсини, однак під час аналізу зразків кукурудзи з регіону науковці виявили й афлатоксин B1. Дослідження проводили фахівці інститутів BOKU з біоаналітики та з селекції й геноміки культурних рослин під керівництвом Рудольфа Крски та Германа Бюрстмайра.
Автори вказують, що нові погодні ризики можуть напряму впливати на агровиробництво: періоди спеки та посухи послаблюють рослини, роблячи їх більш уразливими до ураження грибами. Водночас високі температури створюють сприятливі умови для утворення афлатоксинів.
Що це означає для агровиробників
Для практики це означає додатковий виклик у технологіях вирощування та системах контролю якості, оскільки, за оцінкою авторів, у найближчому майбутньому можна очікувати частішої появи афлатоксину B1 навіть у помірній кліматичній зоні.
Окремо наголошується, що вміст афлатоксинів суворо контролюють на рівні ЄС не лише в харчових продуктах, а й у кормах. Це пов’язано, зокрема, з тим, що метаболіти афлатоксинів можуть потрапляти до людини через продукти тваринництва (молоко або яйця). У матеріалі як приклади продуктів, де афлатоксини трапляються частіше, згадуються фісташки, арахіс і фундук.
На думку авторів дослідження, потрібні додаткові зусилля в консультаційній підтримці, моніторингу та наукових розробках, щоб завчасно допомагати фермерам і зменшувати втрати врожаю та ризики для здоров’я.