В Індії високозцинкові сорти пшениці зайняли до 70% площ у Північно-Західній рівнинній зоні — огляд

Ви зараз переглядаєте В Індії високозцинкові сорти пшениці зайняли до 70% площ у Північно-Західній рівнинній зоні — огляд

Фото: із відкритих джерел

Високозцинкові сорти пшениці широко поширилися в Північно-Західній рівнинній зоні Індії та, за оцінкою огляду, щодня впливають на якість раціону понад 90 млн споживачів. Одним із ключових результатів програми біофортифікації названо лінійку Ninga та її «сестринські» сорти, випущені у 2021–2024 роках.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.

Високозцинкові сорти пшениці стали масовими в Північно-Західній рівнинній зоні Індії: за даними огляду Global Agriculture, вони охоплюють майже 70% площ у регіоні та покращують харчову якість раціону для понад 90 млн споживачів щодня. У матеріалі зазначається, що фермери обирають ці сорти через поєднання врожайності, жаростійкості та стійкості до хвороб.

У публікації підкреслюють, що додатковий цинк у борошні «непомітний» для споживача: на ринку борошно часто є сумішшю кількох сортів, а кінцеві продукти (зокрема чапаті та роті) за смаком подібні до виробів зі звичайної пшениці. Також наголошується, що підвищення вмісту цинку не потребує додаткових витрат для споживача.

Чому акцент на цинку

Огляд описує проблему мікронутрієнтних дефіцитів у Південній Азії, зокрема дефіциту цинку, який пов’язують із послабленням імунітету, порушенням росту й розвитку дітей та підвищеною вразливістю до хвороб. Найбільш уразливими групами названо жінок і дітей. На цьому тлі біофортифікацію розглядають як спосіб «вбудувати» додаткові мікроелементи у щоденний раціон через базову культуру, яку споживають регулярно.

Сорт Ninga та походження лінійки

У матеріалі одним із результатів селекційної роботи названо Ninga — високозцинкову пшеницю, яку описують як таку, що поєднує покращені харчові показники з польовою придатністю. Зазначено, що «родина» Ninga (elite sister lines) має широку адаптацію, стійкість до хвороб і кліматичну витривалість, а також природно підвищений вміст цинку — на 30% порівняно з контрольними зразками (checks).

Походження Ninga у публікації пояснюють комбінацією трьох батьківських форм: Neloki//Sokoll/Excalibur. При цьому Neloki, за текстом, включає індійський «мега-сорт» PBW343; Sokoll походить від синтетичної гексаплоїдної пшениці та описується як джерело стресостійкості; Excalibur — австралійський сорт із високою кущистістю та ефективністю поглинання Zn.

Технічні характеристики та параметри

  • Заявлене підвищення вмісту цинку: «родина» Ninga — на 30% вище за контрольні зразки (checks).
  • Польові дані для Ninga: у матеріалі згадано збільшення Zn у зерні на +8 ppm.
  • Порівняння з «конвенційними» сортами: зазначено, що біофортифіковані сорти в Індії підвищують концентрацію цинку в зерні на 20–40% порівняно зі звичайними сортами, які в огляді наведені на рівні 25 ppm.
  • Батьківські форми: Neloki//Sokoll/Excalibur; у тексті також згадано PBW343 (у складі Neloki).
  • Агрономічні ознаки, на які робиться акцент: врожайність, жаростійкість/стійкість до теплового стресу, стійкість до хвороб, стійкість до вилягання, якість зерна та придатність до виготовлення чапаті.

Масштабування через «сестринські» сорти та насінництво

Окремо описано, що «сестринські» лінії родини Ninga були випущені в Індії у 2021–2024 роках під назвами DBW 327, PBW 826, HD 3386 та DBW 386. За даними огляду, у сезоні рабі 2025–2026 вони сформували «мега-родину» в Північно-Західній Індії, зайнявши 7–8 млн га у штатах Пенджаб, Хар’яна та Західний Уттар-Прадеш.

Серед чинників швидкого поширення названо координацію між Indian Institute of Wheat and Barley Research (IIBWR), Punjab Agricultural University (PAU), державними насіннєвими агентствами та локальними насіннєвими мережами для прискорення розмноження насіння й роботи з фермерами. У матеріалі нагадують, що пшениця — самозапильна культура, яка потребує великих обсягів насіння для сівби, тому заміна сортів зазвичай відбувається повільно. Водночас у цьому випадку, за текстом, швидке розмноження breeder та foundation seed і децентралізоване насінництво допомогли швидше перенести нові сорти з дослідних станцій у господарства.

Що це означає для виробників і ринку

З огляду випливає, що для фермерів ключовим мотивом є не лише «харчовий» показник, а й набір польових ознак (урожайність, стійкість до хвороб і теплового стресу, стійкість до вилягання, якість для чапаті). Для ринку борошна важливим є те, що високозцинкова пшениця, за описом, уже становить значну частку загальної пропозиції, а борошно часто продається як суміш кількох сортів — тобто біофортифікація може «вбудовуватися» в звичні ланцюги переробки без зміни смакових характеристик кінцевого продукту.

Дані про ефект для здоров’я та державні інструменти

У матеріалі згадано, що наукові дані підтверджують користь біофортифікованих культур, зокрема цинк-збагаченої пшениці. Як приклад наведено nutrition efficacy trial в Індії: у дітей та їхніх матерів, які споживали високозцинкову пшеницю (порівняно з контрольною групою, що споживала небіофортифіковану), фіксували менше днів хвороби, зокрема пневмонії, гарячки та блювання.

Також зазначено, що уряд Індії вимагає, аби 10% Frontline Demonstrations (FLDs) включали біофортифіковані сорти для демонстрації фермерам, і заохочує зміщення фокусу від продовольчої безпеки до «nutrition security» через пріоритизацію досліджень і розробок у біофортифікованих культурах. Огляд додає, що в 2018–2025 роках в Індії було випущено 28 високозцинкових сортів пшениці для різних зон вирощування, а біофортифіковані сорти загалом займають майже половину площ під пшеницею в країні.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь