В Україні триває п’ята весняна посівна кампанія в умовах повномасштабної війни. Аграрії працюють в надзвичайно складних умовах — під загрозою обстрілів, на замінованих або потенційно небезпечних землях, у регіонах, де ведення господарства пов’язане з підвищеними ризиками. Уряд реагує на ці виклики, впроваджуючи нові інструменти підтримки галузі.
Щоб фермери були поінформовані про доступні можливості, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України запустило спеціальну рубрику «Держпідтримка АПК», в якій щотижня розповідає про актуальні механізми допомоги аграріям. Цього тижня відомство презентувало новий інструмент — механізм підтримки для тих, хто веде господарство у зонах ризикованого землеробства.
Програма передбачає визначення двох типів зон ризикованого землеробства: природно-кліматичних та воєнних. Після того як уповноважені органи офіційно встановлять межі відповідних територій, аграрії, чиї угіддя до них потрапляють, отримають право на компенсацію.
Воєнний компонент
До воєнних зон відносять два типи територій. Перший — землі у радіусі 20 та 50 км від лінії бойового зіткнення або від кордону з Росією. Другий — ділянки, забруднені або імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами: минами, снарядами та іншими залишками бойових дій.
Для визначення воєнних зон передбачено чіткий алгоритм міжвідомової взаємодії. До 5 червня ДСНС зобов’язана передати до Держгеокадастру межі територій, що входять до 20- та 50-кілометрових зон.
Після отримання цих даних Держгеокадастр протягом 10 робочих днів визначає конкретні земельні ділянки сільськогосподарського призначення у межах зазначених територій і направляє зведену інформацію до Мінекономіки.
Завершальний етап — до 1 серпня поточного року Мінекономіки інтегрує всі дані до Державного аграрного реєстру (ДАР) та офіційно затверджує зони ризикованого землеробства.
Таким чином, вже з серпня аграрії зможуть перевірити, чи входять їхні угіддя до затверджених зон, і розраховувати на державну компенсацію.
Природно-кліматичний компонент
Для визначення природно-кліматичних зон процедура інша — вона передбачає активну участь самих агровиробників. Перший крок — відбір проб акредитованими лабораторіями за зверненням аграрія. Для озимих культур відбір проводиться з 15 березня до 30 квітня, для ярих — з 15 травня до 15 червня.
Після проведення досліджень агровиробники подають заявки до 1 липня через Державний аграрний реєстр. Далі обласні комісії перевіряють подані заявки до 10 липня та формують перелік земельних ділянок, який до 30 липня надсилають до Мінекономіки. Завершальний етап — до 31 серпня міністерство затверджує зони ризикованого землеробства за природно-кліматичним компонентом.
Таким чином, вже восени аграрії, чиї угіддя потраплять до затверджених зон — як воєнних, так і природно-кліматичних, — зможуть розраховувати на державну компенсацію.