Як зазначає SEEDS, зовні квасениця вельми непоказна, головна її цінність – під землею. Бульби квасениці містять багато крохмалю – до 25%. За рівнем вмісту щавлевої кислоти сорти діляться дві групи: кислі сорти і солодкі.
Колір бульб квасениці бульбоносної, вкритої м’ясистою лускою, залежить від сорту. Він може бути жовтим, фіолетово-пурпурним, червоним, або ж яскраво-червоним.
Хоч зовнішні цей овоч схожий на картоплю від неї він відрізняється більш гострим смаком.
Найбільше поширення в кулінарії отримали бульби квасениці бульбоносної. Вони вживаються в їжу, як в свіжому, так і в приготованому вигляді. Бульби квасениці використовують так само, як і картоплю – їх варять, смажать, запікають і тушкують.
У свіжому вигляді бульби квасениці відрізняються вишуканим злегка гострим смаком і хрусткою структурою, що робить цей овоч ідеальним інгредієнтів для приготування салатів і холодних закусок.
Крім бульб в їжу вживаються листя і молоді пагони. Завдяки підвищеному вмісту щавлевої кислоти вони відрізняються більш гострим смаком. Їх теж додають до салатів.
Розводять рослину виключно за допомогою бульб.
Бульби квасениці бульбоносної дозрівають досить довго – до 160 днів. Тому в середній смузі її потрібно вирощувати через розсаду: на початку квітня бульби висаджують в горщики, в кінці травня розсаду переселяють в город.
Батьківщина квасениці Центральна і Південна Америка. У Колумбії, Перу, Болівії і Чилі її вирощують не менше ніж картоплі і називають «ока». Активно культивують квасеницю в гірських районах. Рослина ця невибаглива, що робить вирощування квасениці в складних кліматичних умовах Анд дуже популярним.
Головна проблема в тому, що у себе на батьківщині квасениця бульбоносна вирощується високо в горах, а там прохолодно. При температурі вище + 30°С кислиця припиняє ріст. Тому вирощувати цей диво-овоч краще в регіонах з прохолодним літом.
