Фото: із відкритих джерел
У Словаччині вперше підтвердили виявлення карантинного шкідника — вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis). Осередок зафіксували на сході країни поблизу кордону з Україною.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
14 липня 2026 року Центральний інститут контролю та випробування сільського господарства в Братиславі Словацької Республіки (ÚKSÚP) на своєму офіційному вебпорталі повідомив про перше підтверджене виявлення карантинного шкідника — вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis) на території Словацької Республіки.
Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/1702 від 01 серпня 2019 року ясеневу златку віднесено до пріоритетних для ЄС шкідників.
У Департаменті захисту рослин ÚKSÚP зазначили, що під час регулярного офіційного моніторингу, зосередженого на цьому пріоритетному шкіднику, у феромонній пастці виявили 18 імаго ясеневої златки.
Шкідника виявили в парку в селі Стреда-над-Бодрогом Кошицького краю, східної Словаччини, що межує з Україною.
Після цього ÚKSÚP у співпраці з Національним лісовим центром Міністерства сільського господарства та розвитку сільських районів Словацької Республіки розпочав проведення делімітаційного обстеження. Його мета — точне визначення ступеня поширення ясеневої златки на ураженій території та встановлення чітких меж ураженої зони.
У Держпродспоживслужбі звернули увагу, що осередок ясеневої златки на території Словацької Республіки розташований приблизно за 28 км від державного кордону з Україною — поблизу села Соломоново Ужгородського району Закарпатської області.
З урахуванням біологічних особливостей ясеневої златки, а також факту виявлення цього шкідника в Угорщині, у Держпродспоживслужбі наголосили на необхідності посилення контролю за переміщенням деревини (насамперед дров) ясена, проведення обстежень/моніторингу насаджень ясена з використанням феромонних пасток та візуально, а також підвищення обізнаності професійних операторів і широкої громадськості щодо шкодочинності та небезпеки поширення ясеневої златки.
Особливо небезпечним ризик розповсюдження ясеневої златки є для прикордонної зі Словаччиною та Угорщиною Закарпатської області, а також найближчих до неї областей: Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької.