Виробництво гречки стало найбільш прибутковим у 2020 році – експерт 8 февраля, 2021
У 2020 році рентабельність виробництва гречки у сільськогосподарських підприємствах очікується на рівні 63 %. Це найвищий показник серед усіх видів сільськогосподарської продукції і майже на порядок вище рівня 2019 року у 6,6 %. Такі попередні розрахунки оприлюднені Інститутом аграрної економіки.
За словами директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенко, загальна рентабельність виробництва продукції сільського господарства у таких підприємствах очікується на рівні 17,4 %. Цей результат, хоча й перевищує показник 2019 року у 11,8 %, є однак нижчим, ніж у 2018 році, коли рентабельність виробництва агропродукції склала 22,8 %.
«Рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва збільшився з 14,2 % у 2019 році до 22,3 % торік. При цьому тваринництво, яке у 2019 році спрацювало на межі збитковості (0,1 %), у 2020 році стало збитковим – рівень рентабельності склав (-4,7 %)», – зазначив науковець.
Високий рівень рентабельності очікується на вирощуванні баштанних продовольчих культур (45,4 %), вівса (43,7 %), ягід (41,6 %), жита (41,3 %), сої (37,5 %) та пшениці (33 %).
«Рентабельність виробництва соняшника, яка у 2019 році була найвищою серед основних сільськогосподарських культур (23,5 %), у 2020 році складає близько 29 %», – зауважив Юрій Лупенко.
Меншою порівняно з показниками 2019 року очікується рентабельність вирощування:
- кукурудзи на зерно – 12,8 % проти 17,8 %,
- проса – 4,2 % проти 20,2 %,
- картоплі – 1,7 % проти 15,4 %,
- овочів відкритого ґрунту – 2,2 % проти 7 %.
Збитковим залишилось вирощування гороху, сорго, овочів закритого грунту.
«Рентабельним у тваринництві очікується лише виробництво молока (21,4 %), тоді як інші види продукції галузі були збитковими», – зазначив науковець
Зростання рівня рентабельності відбулося переважно за рахунок зростання цін на продукцію більшості сільськогосподарських культур. Наприклад, ціни на гречку торік зросли на 53,7 %, продукцію баштанних продовольчих культур – на 50,1 %, пшеницю – на 24,4 %. Водночас по окремих культурах навіть значне зростання цін (по сорго, наприклад, на 30%), не змогло забезпечити подолання збитковості.
