На цьому наголошує агрохімік сервісно-технологічного відділу компанії Ukravit Дмитро Котельников, передає Агробізнес Сьогодні.
Він зауважив, що раніше 80% зрошення було зосереджено на Півдні України, але після 2022 року воно почало «мігрувати». Це пов’язано з великою кількістю релокованих виробництв, зокрема й через втрату площ унаслідок підриву Каховської ГЕС. За статистикою відсоток земель під зрошенням в Україні становить до 20%. Однак, зазначає фахівець, ця цифра містить тільки зареєстровані сільгоспвиробниками ділянки. Фактичні площі зрошуваних земель значно більші, ніж вказано в статистичних даних. І вони будуть постійно збільшуватись.
З підвищенням популярності зрошення підвищується й попит на дослідження якості води. Та, за даними Ukravit Institute, в середньому з 10 досліджуваних зразків тільки 3 відповідатимуть допустимим показникам якості для використання, натомість 5 – матимуть перевищення концентрації за одним або й двома значеннями, а 2 – являтимуть собою високомінералізовані води, де кількість солей може сягати 2-5 г/л. Тобто, якщо поливна норма становить 100 м³/га, можемо внести в ґрунт від 200–500 кг/га солей за один полив.
Збитки внаслідок зрошення полів водою невідповідної якості можуть бути різноманітними.
«За застосування для зрошення води з підвищеним умістом солей, по-перше, відбувається засолення ґрунту, підвищується мінералізація й токсичний вплив солей на кореневу систему культур. Паралельно відбувається підлуження ґрунту – підвищується рН, що блокує елементи мінерального живлення й призводить до зменшення ефективності їх використання. Це на 30-50% знижує ефективність використання добрив. Також відбувається осолонцювання ґрунту, що пов’язано зі зниженням аерації й підвищенням щільності складення. А це може знизити майбутню врожайність на 10-30%. Крім того, через підвищення концентрації сольового розчину рослини не можуть споживати наявну в ґрунті вологу. Також погіршується мікробіологічна активність ґрунту, внаслідок чого елементи живлення стають для рослин менш доступними», – розповідає пан Дмитро.
Висока мінералізація води погіршує й роботу зрошувального обладнання. За тривалого застосування в місцях виливу води утворюється вапняний наліт, через що знижується пропускна здатність форсунок, і розподілення вологи стає нерівномірним. На з’єднаннях формуються сольові відкладення, що унеможливлює проведення якісного обслуговування техніки й зменшує строк її експлуатації.
Аби покращити якість води, потрібно розуміти, з чим маємо справу, наголошує фахівець. Тут допоможе тільки лабораторне дослідження. На основі отриманих даних в Ukravit Institute розробляють меліоративні заходи, радять препарати або ж розраховують концентрації тих, що вже має замовник, і за потреби консультують агровиробників у процесі.
