Фото: із відкритих джерел
На фермі Cwmporthman Farm у Вельсі підвищення врожайності кормових буряків пов’язують із раннім контролем бур’янів і точнішим забезпеченням культури макро- та мікроелементами в критичні фази росту. Окрему увагу приділяли бору, калію, збереженню листкового апарату та пізньому внесенню азоту.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Кормові буряки стали однією з ключових культур у системі годівлі молочної ферми Cwmporthman Farm (Блаєнпорт, графство Кередігіон, Велика Британія), де утримують 250 дійних корів і молодняк. За словами фермера Ділана Девіса, культура підтримує стратегію зимового утримання ремонтного молодняку на полі, що дозволяє стримувати витрати на інфраструктуру та годівлю.
Господарство розташоване на узбережжі: попри високу кількість опадів (у середньому близько 1200 мм на рік), ґрунти тут мілкі та добре дреновані, а зими відносно м’які. У таких умовах кормові буряки, за оцінкою агронома Ліндона Гарріса (Agrovista/CCF Agri), добре витримують вологу й прохолоду та не є надто чутливими до ущільнення на мілких ґрунтах.
Як використовують культуру в годівлі
Молодняк починає випас на кормових буряках наприкінці листопада — на початку грудня. Фермер зазначає, що культура дає «збалансований раціон»: білок надходить із гички, а енергія — з коренеплодів. При цьому кормові буряки продовжують рости протягом зими.
На фермі вирощують сорт Jamon (м’якотілий, селекціонований для випасу). За даними з господарства, стартова врожайність становить від 60 т/га і вище, а наприкінці сезону зазвичай доходить до 100 т/га. Девіс також зазначає, що минулого року вдалося перевищити позначку 100 т/га.
Що в технології називають ключовим для врожайності
Агроном Ліндон Гарріс наголошує: для нарощування врожайності важливо максимально розвинути кореневу систему та сформувати листковий покрив у перші два місяці після сходів. У господарстві пов’язують високий результат із двома практиками: раннім контролем бур’янів (коли культура особливо чутлива до конкуренції) та внесенням поживних елементів «у правильний час».
Окремо підкреслюється роль достатнього забезпечення як основними елементами живлення, так і мікроелементами. Зокрема, бор може бути дефіцитним на легших ґрунтах — у такому разі його рекомендують вносити у вигляді агросолі з бором, а також у позакореневій формі разом із гербіцидом.
Калій як «вузьке місце» під час наливу
У матеріалі зазначається, що калій важливий для розвитку листка, фотосинтезу та інших функцій, які впливають на ріст і репродукцію, тому дефіцит може швидко мати серйозні наслідки. Найкритичнішим періодом для забезпечення калієм названо фазу наливу (bulking): попит культури на калій у цей час дуже високий, і рослина може не встигати «витягувати» достатню кількість із ґрунту.
Для зниження ризику дефіциту в господарстві застосовували позакореневе калійне підживлення: за словами агронома, його зазвичай поєднували з фунгіцидом і вносили в липні та повторювали разом із другим фунгіцидом приблизно через місяць. Як альтернативу описано схему внесення в червні з післясходовим гербіцидом і повтор — із фунгіцидом.
Збереження листка та захист від хвороб
Щоб підтримати врожайність у пізніше зібраних або випасних посівах, у матеріалі акцентують на важливості збереження зеленого листя. Серед підходів, які «варто розглянути», названо дворазове застосування фунгіцидів і пізнє внесення азоту.
Основні факти та параметри з господарства
- Локація: Cwmporthman Farm, Blaenporth, Ceredigion (Велика Британія).
- Поголів’я: 250 дійних корів плюс молодняк; загалом згадується 500 голів.
- Опади: близько 1200 мм на рік; ґрунти мілкі, добре дреновані; зими м’які.
- Сорт кормових буряків: Jamon (для випасу).
- Врожайність Jamon: від 60 т/га на старті; зазвичай до 100 т/га наприкінці сезону; минулого року — понад 100 т/га (за словами фермера).
- Ключові акценти технології: ранній контроль бур’янів; забезпечення макро- та мікроелементами; бор на легких ґрунтах; калій у фазу наливу; збереження листка (2 фунгіцидні обробки та пізній азот — як опція).
Для молочних господарств, які практикують зимовий випас молодняку, такий підхід може бути корисним як приклад того, як «вузькі місця» в живленні (зокрема калій у фазу наливу та бор на легких ґрунтах) і стан листкового апарату впливають на кінцеву масу коренеплодів і стабільність кормової бази.