При вступі України в ЄС звичні пестициди буквально зникнуть з продажу. Таку думку висловив гендиректор біотехнологічної компанії BioNorma Ярослав Чабанюк у матеріалі на Latifundist.com.
Він очікує на швидке зростання попиту на ЗЗР біологічного походження. Щонайменше, на профільній конференції форуму «Агро Інновації 2025», що відбудеться 5 грудня, буде значно більше саме виробників біопрепаратів.
Зокрема, деякі компанії вже використовують біологічні препарати, інтегруючи їх до своєї системи захисту рослин. В компанії «Західний Буг», як каже заступник директора з рослинництва Дмитро Кисельов, «біологія» вже інтегрована в усі культури. Для захисту сої від насіннєвих бактеріозів застосовуються біологічні метаболіти, такі як касугаміцин. Для нівелювання ризиків ураження цукрових буряків кореневими гнилями — різні штами триходерми, стрептококів, бацилюсів. А для відновлення біому ґрунту після цукрових буряків у посівах кукурудзи використовуються мікоризи.
«Щодо нематод, ми теж дивимося в сторону «біології». Вже є виробничі випробування в межах 2 тис. га. Це трирічні випробування непрямої дії біологічних нематоцидів на бурякових нематод — один із ключових шкодочинних організмів у вирощуванні цукрових буряків. Але також нематода паразитує на ріпаку і частково на сої, тому ми в сівозміні з нею боремось», — розповів Дмитро Кисельов.
ІМК використовує біопрепарати в обмежених обсягах, розповів операційний директор компанії Богдан Кривіцький. Вони поки не продемонстрували економічну ефективність на полях холдингу, але є приклади їх успішного застосування за кордоном.
«Півроку тому я був у Бразилії. 40% ринку хімії — біопрепарати. І їх драйвить не регуляторна політика, чи сумнівні зелені лозунги, а в них це обґрунтовується економічно. Там «біо» дешевші, хоч і менш ефективні. І в них це працює, враховуючи їх площі. Але якщо десь треба, щоб ЗЗР точно спрацював, тоді вже дають «хімію». В них такий принцип має право на життя», — аргументував Богдан Кривіцький.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
