Про це повідомляє Інфагро.
«На початку року, на тлі рекордно високих цін на молоко-сировину, переробникам вдалося підвищити ціни на готову молочну продукцію та подолати кризу сировинного ринку четвертого кварталу 2024 року. У середині 2025-го баланс на ринку підтримували високі світові ціни на біржові молокопродукти, насамперед на масло», – відмічають аналітики.
Зазначається, що найгірша ситуація склалася в четвертому кварталі. Світові ринки сировинних товарів обвалилися, імпорт сирів різко зріс, що змусило переробників суттєво знижувати закупівельні ціни на молоко не в сезон. Додатковим викликом стали масові відключення електроенергії.
Попри це, загальні підсумки року для галузі виявилися відносно позитивними. Уперше за роки незалежності України сільськогосподарські підприємства у 2025 році збільшили поголів’я корів на 3% – до 385 тис. голів станом на 1 грудня. Завдяки зростанню продуктивності виробництво молока в цьому сегменті зросло приблизно на 7% – до 3,2 млн тонн (2,9 млн тонн за 11 місяців).
Збільшення обсягів виробництва стимулювало й переробку: у 2025 році на молокозаводи могло надійти близько 3,6 млн тонн молочної сировини, що на 9% більше, ніж торік, і навіть перевищує довоєнний рівень 2021 року. Випуск молокопродуктів зростає швидше, ніж внутрішнє споживання, тож виробники нарощують експорт.
За попередніми оцінками, експорт молочних продуктів у перерахунку на молоко в 2025 році зріс на 17% – до 0,7 млн тонн. Водночас імпорт залишається значним – близько 0,4 млн тонн, що пояснюється ціновим диспаритетом.
«Прогнози на 2026 рік залишаються стримано-песимістичними. Ознак швидкого завершення війни немає, а світова кон’юнктура розвивається не на користь експортерів. Аналітики Rabobank прогнозують зниження світових цін на молочну продукцію через значні запаси та експортні надлишки, з ризиком затяжного спаду до середини або кінця 2026 року», – зауважують експерти.
Отже, 2026 може стати ще одним складним роком для українських молочників. Водночас у довгостроковій перспективі експерти оцінюють шанси галузі позитивніше: аграрії та переробники, які збережуть поголів’я, інвестуватимуть у сталість і модернізацію, можуть отримати конкурентні переваги вже після 2026 року.