За останні дні на ринку зерна сталися різкі зміни, викликані напруженою ситуацією навколо українських портів. Ціни на пшеницю впали майже на 800 грн/т за одну ніч, що спричинило переосмислення стратегії як великих трейдерів, так і дрібних фермерів. Розберемося, що сталося й як це позначилося на всій ланцюжку експорту.

Експортна криза в портах та катастрофічне падіння цін

Причиною різкого падіння вартості зерна стали масовані атаки на портову інфраструктуру України. У результаті глибоководний експорт практично припинився, що одразу відбилося на цінах як у портах, так і у внутрішніх регіонах.

Про масштаб проблеми красномовно говорять цифри: на елеваторі компанії Kernel у Гніванському (Вінницька область) пшениця подешевшала майже на тисячу гривень за тонну — з 9 250 до 8 300 грн/т за один день. На торгівельній платформі «НІБУЛОН» падіння було однаковим як для другого, так і для третього класу та фуражу — мінус 800 грн/т.

Що сталося з портовою логістикою

Слід розуміти, що офіційного закриття портів не оголошували. Судна, що вже перебувають у портовій акваторії або стоять на рейді, продовжують виконувати раніше підписані контракти та добирають зерно машинами. Проте нові фрахтування та закупівлі на поставку до глибоководних терміналів поставлені на паузу.

Засновник Barva Invest Богдан Костецький прокоментував ситуацію так: «Сьогодні у нас фактично зупинився глибоководний експорт. Практично всі великі гравці згорнули закупівлі з поставкою на глибоководні термінали». За його словами, рух зерна під час критичних вечорів паралізований, хоча ситуативно деякі трейдери все ще намагаються придбати товар через наземний транспорт.

Як трейдери реагують на нестабільність ринку

Реакція учасників ринку неоднорідна. Частина трейдерів повністю припинила закупівлі, інші формально залишилися в ринку, але суттєво знизили цінові пропозиції. Загалом про справжній стан всього ринку поки що передчасно судити — багато залежить від подальшого розвитку подій.

Фермери не поспішають зі збутом урожаю

За такої обстановки виробники зерна перейшли на очікуюче ставлення. Навіть наявність офіційної ціни та укладеного контракту не гарантує, що товар прийматиметься на місці доставки. Директор компанії «ВВІ-Агро» Андрій Чичета поділився своєю позицією: «Якщо завтра знову прилетить по портах, приймання взагалі можуть зупинити. Вистояти чергу, потім розвернутися, повернутися назад і заплатити за транспорт — ми поки цього робити не будемо. Будемо чекати».

Фермер Григорій Шамрицький займає аналогічну позицію. Він навіть розпочав реконструкцію власного складу, щоб мати можливість довгострокового зберігання продукції. За його словами, продавати пшеницю з поля за зниженими цінами — це явно не той варіант, який варто розглядати в поточних умовах.

Довгострокові наслідки та стратегія виробників

Нестабільність портової логістики змушує фермерів переходити на комплексніший підхід до управління урожаєм. Замість спішного продажу за будь-яку ціну, виробники інвестують у власну інфраструктуру зберігання, розглядають диверсифікацію виробництва та очікують нормалізації ситуації на експортних маршрутах.

Ця ситуація виявляє системні вразливості в ланцюжку від виробника до покупця і підкреслює важливість розвитку альтернативних логістичних коридорів та страхування ризиків для український агросектору.