Новий порядок експорту ріпаку з липня не працює для кооперативів

З 1 липня в Україні запустили оновлену схему підтвердження права на звільнення від 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку. Однак система виявилася непідготовленою до роботи з сільськогосподарськими кооперативами, що паралізувало їх експортні можливості в критичний період маркетингового року.

Проблема криється в технічних обмеженнях платформи ДАР — фермери-члени кооперативів не можуть должним чином задокументувати передачу вирощеної продукції своїм організаціям. Це перешкоджає кооперативам подавати заявки на експорт навіть якщо вони вже закупили ріпак у своїх членів і мають укладені контракти з іноземними покупцями.

Конкретна ситуація: кооператив втратив мільйони через системний збій

Голова кооперативу «Юкрейніан Агро Коннекшн» Ростислав Горобець розповів про масштаб проблеми. Організація об’єднує понад 60 виробників із восьми областей і нерідавно накопила понад 14 тисяч тонн ріпаку від 18 своїх членів. На момент запуску нової системи кооператив уже уклав шість міжнародних контрактів на відвантаження цієї продукції.

«Уже 1 липня, під час спроби подати першу заявку в ДАР, стало очевидно, що в системі відсутній функціонал, який дозволяє кооперативу підтвердити походження продукції, вирощеної та переданої його членами. Відповідно виконати вимоги нового порядку просто неможливо», — пояснив Горобець.

Технічна суть проблеми

Механізм верифікації в системі ДАР передбачає, що фермер повинен підтвердити факт передачі власноруч вирощеної культури кооперативу. Однак у системі відсутня функціональна можливість це зробити. На практиці це виглядає так: член кооперативу заповнює заявку, але кнопка «Відправити» залишається неактивною. Без активації цієї кнопки документ не потрапляє в обіг, і кооператив не може завершити процес експортної декларації.

Прямі наслідки для учасників ринку

• Припинення поставок ріпаку до портів через неможливість отримати дозвіл на експорт
• Дороговартісне перенаправлення транспорту (автомобільного та залізничного) на елеватори для тимчасового зберігання
• Додаткові логістичні видатки, які не закладалися в кошторисах
• Затримка обігових коштів, необхідних для фінансування подальших польових робіт
• Ризик невиконання міжнародних контрактів та репутаційних збитків

Ріпак як основа фінансування сезону

Критичність ситуації посилюється тим, що ріпак традиційно збирають першим серед озимих культур на початку нового маркетингового року. Виручка від його реалізації зазвичай становить основне джерело фінансування для подальших операцій — покупівлі паливо-мастильних матеріалів, запчастин для техніки, аренди сільськогосподарської техніки та оплати наймитів.

Коли виручка затримується через системні збої, це створює каскадний ефект на весь виробничий цикл аграрних підприємств, особливо для дрібних фермерів, які залежать від своєчасного надходження грошей.

Коли буде вирішена проблема

За інформацією від Мінекономіки, необхідний функціонал у системі ДАР планується запровадити лише наприкінці серпня або на початку вересня. Це означає, що кооперативи залишаться без можливості офіційного експорту ріпаку протягом критичного місяця-двох маркетингового року.

Така затримка уже спричинила значні збитки учасникам ринку — неможливість встримати контракти, необхідність переведення вантажу на тривале зберігання, та найголовніше — втрата можливості реалізувати урожай у найсприятливіший період цінових котирувань.

Висновки для аграрного сектора

Ситуація демонструє необхідність більш ретельного тестування нових державних систем перед їх запуском у промислових масштабах. Кооперативи, які виступають важливою інфраструктурною ланкою в аграрному секторі, потребують спеціальної інтеграції в експортні механізми. Тимчасові рішення, такі як тривале зберігання на елеваторах, лише перекладають проблему і не вирішують її, а додатково обтяжують витрати фермерів.