Нові умови експорту аграрної продукції
Національний банк України прийняв рішення про тимчасове подовження граничних строків розрахунків за експортом сільськогосподарської продукції. На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2026 року № 833-р, термін повернення валютної виручки було збільшено зі 120 до 150 днів для операцій, що відповідають певним критеріям класифікації.
Категорії продукції, що потрапляють під нові правила
Розширений граничний строк застосовується до експорту товарів, які класифікуються за наступними кодами Уніфікованої комерційної номенклатури України (УКТ ЗЕД):
| Код УКТ ЗЕД | Категорія продукції |
|---|---|
| 1001–1005 | Зернові культури (пшениця, рис, кукурудза, овес, інші зернові) |
| 1201, 1205, 1206 | Насіння олійних культур (насіння соняшнику, соя, насіння ріпаку та інші) |
| 1507, 1512, 1514 | Рослинні олії (олія соняшнику, олія соя, олія ріпаку) |
| 2306 | Побічні продукти переробки олійних культур |
Період дії нових умов
Подовжений граничний строк розрахунків у 150 днів буде застосовуватися до експортних операцій, здійснених у період з 1 липня 2026 року по 31 серпня 2027 року включно. Це тимчасовий захід, спрямований на адаптацію до поточних умов логістичної кризи.
Причини розширення термінів
Рішення НБУ було прийнято у відповідь на серйозні проблеми з морською логістикою, що виникли внаслідок посилення ударів по портовій інфраструктурі та цивільним суднам у липні 2026 року. Ці обставини значно збільшили тривалість транспортування аграрної продукції альтернативними маршрутами, що зробило попередній граничний строк об’єктивно недостатнім для завершення операцій експорту.
Переваги для експортерів
- Зниження ризику порушення валютного законодавства через об’єктивні затримки доставки
- Збереження конкурентоспроможності на світових ринках зерна та олійних культур
- Гнучкість у плануванні грошових потоків під час логістичної кризи
- Підтримка стабільності експортного потенціалу аграрного сектору України
Макрофінансовий контекст
Як підкреслили в НБУ, тимчасове розширення граничних строків розрахунків буде сприяти збереженню експортного потенціалу аграрного сектору без створення ризиків для макрофінансової стабільності країни. Управління цим питанням здійснювалося на основі консультацій із Міністерством аграрної політики та продовольства України та представниками галузі.
Практичне застосування для бізнесу
Експортери зернових та олійних культур можуть розраховувати на надійнішу нормативну базу для планування своїх операцій. Подовжений термін дає змогу компенсувати затримки у доставці, які виникають унаслідок альтернативних маршрутів через виключені з використання морські коридори. Це особливо важливо для малих і середніх підприємств, які орієнтуються на експортні ринки.
Часті запитання
На скільки днів подовжено граничний строк розрахунків за експортом зернових?
НБУ збільшив граничний строк розрахунків зі 120 до 150 днів для експорту зернових та олійних культур, які експортуються у період з 1 липня 2026 по 31 серпня 2027 року.
Які культури потрапляють під розширені терміни повернення валюти?
Терміни розширено для пшениці, рису, кукурудзи, насіння соняшнику, соєї, ріпаку, рослинних олій та побічних продуктів їх переробки за кодами УКТ ЗЕД 1001–1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306.
Чому НБУ збільшив термін розрахунків за експортом?
Причиною стали проблеми з морською логістикою через удари по портовій інфраструктурі. Альтернативні маршрути доставки значно подовжують час транспортування, тому попередній граничний строк став недостатнім.
Коли починає діяти подовжений термін розрахунків?
Розширений граничний строк 150 днів застосовується до експортних операцій, здійснених з 1 липня 2026 року по 31 серпня 2027 року включно.
Чи створює це рішення ризики для економіки України?
НБУ запевняє, що тимчасове розширення термінів сприяє збереженню експортного потенціалу без створення ризиків для макрофінансової стабільності країни.
Як це рішення допомагає українським аграрним експортерам?
Подовжені терміни зменшують ризик порушення валютного законодавства через затримки доставки, дають гнучкість у плануванні грошових потоків та підтримують конкурентоспроможність на світових ринках.