Уряд Латвії перевіряє походження транзитних вантажів Фото: з відкритих джерел
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс доручив провести всебічну перевірку походження транзитного зерна в латвійських портах і скликав позачергове засідання уряду на 4 вересня, де відповідальні відомства мають відзвітувати про обсяги та походження вантажів. Про це повідомляє Латвійське суспільне мовлення.
Підставою стала інформація з української сторони. Як пояснили в латвійському Кабінеті міністрів, після переговорів із Президентом України Володимиром Зеленським і прем’єр-міністром Сергієм Корецьким Кулбергс отримав дані про значні обсяги вкраденого на окупованих територіях України зерна та про ризик того, що частина цього зерна з документами про російське походження може переміщуватися через латвійські порти.
За словами прем’єра, Латвія не може дозволити своїй залізниці та портам слугувати резервним коридором для воєнної економіки Росії.
Потоки пішли на Балтику через українські удари
Причина перенаправлення прямо пов’язана з подіями на півдні. Через українські атаки на кораблі та портову інфраструктуру російські експортери зерна почали переводити постачання з Чорного та Азовського морів до Балтійського — про це повідомляє Reuters.
Масштаб може змінитися кратно. Минулого сезону перевезення російського зерна через країни Балтії становило близько 1 млн тонн, тоді як цього сезону, за оцінкою агентства, транзитні вантажі можуть сягнути від п’яти до десяти мільйонів тонн.
Паралельно Мінагрополітики разом із міжнародними партнерами веде систематичний моніторинг ситуації на тимчасово окупованих територіях — для документування збитків аграрному сектору й протидії незаконному обігу викраденої сільгосппродукції на міжнародних ринках.
Аграрії кажуть про призупинене приймання, порти заперечують
Усередині Латвії ситуація описується двома взаємовиключними версіями.
Товариство «Селянський сейм» стверджує, що останніми днями порти скорочують приймання місцевого зерна. Його очільник Юріс Лаздиньш перелічує конкретні об’єкти: порт «Альфа», Лієпайський і Вентспілський порти — усі, за його даними, тимчасово призупинили приймання пшениці або ячменю саме тоді, коли латвійські аграрії везли туди продукцію. Такий збіг він називає надто великим.
Представники портів це заперечують. У Вентспілсі та Лієпаї заявили, що перевалка місцевих зернових вантажів активно триває, а прямих індикацій щодо надходження російських транзитних вантажів немає. Представниця Лієпайського порту Ліга Ратнієце-Кадеге повідомила, що обдзвонила всі три зернові термінали: угоди з найбільшими латвійськими експортерами укладені ще в липні, приймання триває, а черг цього року немає — можливо, через менший урожай.
Для масштабу: Лієпайський порт у середньому за рік перевалює до 4 млн тонн зерна, з яких близько мільйона тонн становить латвійське збіжжя.
Занепокоєння висловив і зерновий кооператив Latraps. За словами його представниці Гінти Бормане, для власного споживання Латвія використовує трохи понад 20% вирощеного зерна, а понад 70% іде на експорт саме через порти. Поява там додаткових вантажів створює логістичні ризики, подовжує терміни постачання й б’є по грошових потоках компаній. Оцінювати транзит російського зерна, наголошують у кооперативі, слід не лише з погляду завантаженості інфраструктури, а й з перспективи економічної безпеки та репутації.
Латвія при цьому не єдина країна регіону, де порушено це питання. Днем раніше міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький і міністр сільського господарства Литви Кястутіс Мажейка домовилися про посилення контролю за походженням зернових, які перевозяться з території Росії. Литовська сторона водночас розглядає можливі формати підтримки України з тимчасовим зберіганням зерна й шукає рішення, які можна реалізувати оперативно.