Чотирирічні польові випробування в Німеччині показали: руйнування стерні безпосередньо під час збирання зернової кукурудзи дає суттєву перевагу над подальшим проходом шлегельним мульчувачем, особливо у коліях техніки. Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.

Чотирирічна польова робота, яку проводили науковці Фахової вищої школи Кіля, Університету Кіля та Thünen-Institut, порівняла два підходи до знищення кукурудзяної стерні як елемента «польової гігієни» проти кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis). Висновок дослідження: руйнування стерні одразу під час обмолоту/збирання дає відчутно кращий результат, ніж схема «збирання комбайном + окремий прохід мульчувачем» — насамперед у зоні колій.

У матеріалі наголошується, що личинки метелика зимують у порожнинах нижніх частин стебла. Вони переважно зосереджуються в нижніх 30 см, починаючи приблизно від другого вузла вниз. Тому ефективність механічного контролю напряму залежить від того, чи вдається інтенсивно «розволокнити» стерню до кореневої частини, зруйнувавши місце зимівлі.

Чому колії — слабке місце для післяжнивного мульчування

Проблема двоетапної схеми (комбайн, а потім мульчування трактором) у тому, що комбайн і транспорт для відвезення зерна переїжджають щонайменше 35% площі поля. Шини притискають стерню до ґрунту, і під час наступного проходу мульчувач часто вже не може якісно її підхопити.

На дослідній локації в Бюкебурзі це проявилося різко: у коліях частка «повністю зруйнованої» стерні після роботи шлегельного мульчувача впала з 84,5% до 11,5% (мінус 72 процентні пункти). У джерелі зазначено, що збережені цілі стернини створюють умови для розвитку як стеблового метелика, так і фузаріозів.

Як порівнювали технології у випробуваннях

У дослідженні протягом чотирьох сезонів збирання (2018–2021) на семи випробувальних майданчиках у Німеччині зіставляли:

• одноетапний підхід — збирання з використанням кукурудзяної жатки (пікерного адаптера) Horizon Star III / HS3 (Geringhoff) з інтегрованими шлегельними ножами;
• двоетапний підхід — збирання комбайном і подальше мульчування шлегельним мульчувачем.

На не переїжджених ділянках за сприятливих умов обидва варіанти демонстрували високі показники подрібнення — понад 84% повністю зруйнованої стерні. Ключова різниця проявлялася саме в коліях: у мульчувача ефективність там різко падала, тоді як одноетапний підхід залишався стабільним.

Механіка «ефекту колії» в одноетапній схемі

У одноетапному варіанті стерню підрізають низько вже під час збирання — до того, як по ній пройдуть колеса комбайна. У джерелі це описано як синергію: після попереднього укорочення стернина втрачає «важіль», який зазвичай допомагає їй заламуватися і лягати. Коли ж колеса комбайна проходять по вже надломленій/укороченій стерні, вона не просто притискається, а додатково розчавлюється й розколюється.

На майданчику в Бюкебурзі для HS3 зафіксували зростання частки повністю зруйнованої стерні в колії з 88,8% (без переїзду) до 95,4% (після переїзду). Якщо перерахувати на все поле з урахуванням 65% не переїждженої та 35% переїждженої площі, загальний рівень руйнування стерні становив 91% для HS3 проти 63% у двоетапній схемі.

Практичні умови, які впливають на результат

Автори підкреслюють, що навіть за переваг одноетапної системи підсумок залежить від умов поля та налаштувань:

• Рельєф і глибина колій: якщо нижні вузли рослини опиняються в глибоких коліях або зниженнях, ріжучі елементи можуть не дістати стерню без контакту з ґрунтом.
• Поперечний ухил: за значної бокової нахиленості (у прикладі з Kraichtal згадано 8,2°) якість подрібнення у рядкових пікерних адаптерів може погіршуватися.
• Підготовка поверхні та точність ведення по глибині: рівніша поверхня і точне копіювання рельєфу важливі, щоб шлегельні ножі працювали в оптимальному режимі.

Що це дає господарству

Окрім більш рівномірної якості руйнування стерні по полю (без «провалу» в коліях), одноетапний підхід прибирає потребу в окремому проході мульчувачем. У джерелі серед практичних наслідків названо економію робочого часу та дизелю через меншу кількість переїздів, а також зниження ризику ущільнення ґрунту пізньої осені.

Матеріал підготовлено на основі публікації Shredding corn stubble during harvest: Insights from four years of on-farm experiments (Ramm et al. 2025, DOI:10.15150/ae.2025.3340).