Фото: із відкритих джерел
Команда World Vegetable Center на найбільшому щорічному аграрному ярмарку Танзанії Nane Nane демонструвала прості вимірювання та підходи до простежуваності й гігієни, збираючи зворотний зв’язок від фермерів і споживачів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
На щорічному аграрному ярмарку Nane Nane в Танзанії команда World Vegetable Center разом із дослідницею Дженні Екман (Dr Jenny Ekman) представила серію практичних демонстрацій, спрямованих на підвищення безпечності та якості продукції в овочевих ланцюгах постачання. Захід, який збирає фермерів, агрофахівців, студентів і широку публіку, використали як майданчик для тестування ідей та збору відгуків від відвідувачів.
На стенді показували демонстраційні посіви та овочі, зокрема spider plant, амарант, паслін (nightshade), а також цвітну капусту, салат і білокачанну капусту. Паралельно відвідувачам пропонували кілька «hands-on» активностей, які можна відтворювати в практиці господарств і в роботі з ринком.
Що саме демонстрували
- Оцінювання стиглості через вимірювання TSS (total soluble solids, загальна кількість розчинних сухих речовин) як індикатора зрілості плодів. Демонстрація, за описом організаторів, стала приводом для розмови з агроофіцером, який працює з виробниками авокадо в південних високогір’ях Танзанії: він зазначив, що не стикався з підходом вимірювання сухої речовини в авокадо, а в одному з регіонів фермери регулярно отримують нижчу ціну через надто ранній збір — у результаті плоди дозрівають «водянистими» і з гіршими смаковими якостями.
- Контроль якості обприскування за допомогою водочутливих папірців, розміщених по рослинах томату. Папірці дозволяли побачити, куди робочий розчин потрапляє, а де покриття недостатнє.
- Простежуваність через QR-коди: томати пакували у прозорі панети з QR-кодами зовні, а відвідувачів просили сканувати код і заповнювати коротку анкету. Активність одразу підсвітила практичні бар’єри: частина людей не звикла користуватися QR-кодами, інші не хотіли витрачати мобільний інтернет і надавали перевагу Wi‑Fi. За підсумками, цей зворотний зв’язок планують врахувати на наступному етапі проєкту — зокрема в частині пакування, маркування та того, яку інформацію бачить споживач після сканування.
- Гігієна рук для дітей у форматі «Glitterbug»-челенджу: після миття рук діти бачили флуоресцентний гель у місцях, які пропустили (під нігтями, між пальцями, вище зап’ясть), що робило тему гігієни наочною.
Що це означає для виробників і ринку
Формат ярмарку дав змогу перевірити, наскільки «простими» є прості інструменти на практиці — і де виникають вузькі місця. Вимірювання показників зрілості (як-от TSS) може бути корисним для узгодження моменту збирання та якості партій, тоді як водочутливі папірці допомагають швидко оцінити рівномірність покриття під час обробок. Тестування QR-кодів показало, що впровадження цифрової простежуваності впирається не лише в технічне рішення, а й у звички споживачів та доступність інтернету.
Окремо під час розмов на заході учасники відзначали плодових мух як одну з помітних проблем для фермерів та інших учасників овочевого виробництва. Також організатори звернули увагу на споживчі вподобання: наприкінці ярмарку відвідувачам зазвичай дозволяли забирати овочі з експозиції — найбільше розібрали пасльонові (nightshades), тоді як капусту й цвітну капусту брали менш охоче; салат і spider plant не забрали зовсім.
«Це справді корисна можливість вийти з лабораторії та офісу й поговорити з людьми напряму. Можна щось продемонструвати, побачити реакцію і, що важливо, навчитися з питань, які вони ставлять, і проблем, які піднімають», — зазначила Дженні Екман.